У лютому 2022 року розпочався цикл занять із польської мови, польської літератури, культури, методики викладання польської мови та літератури для студентів-полоністів Хмельницького національного університету. Заняття проводять викладачі Всеукраїнського координаційно-методичного центру навчання польської мови та культури в Дрогобичі (за угодою із кафедрою слов’янської філології Хмельницького національного університету).
Заняття відбуваються щоп’ятниць протягом навчального семестру. Раніше ми повідомляли про підсумки проведення занять у лютому: https://ksf.khnu.km.ua/page2.aspx?r=2&p=20220228 та у березні: https://ksf.khnu.km.ua/page2.aspx?r=2&p=20220329
У цій статті підіб’ємо підсумки проведених занять у квітні 2022 року.
01 квітня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Wiosenne achy i ochy w poezji, malarstwie i … gramatyce» . «Викладач цікаво представила методи застосування літературної поезії на вивчення граматики. Література була дібрана для вивчення у весняний період навчального року. На прикладі поезії Яна Бжехви продемонструвала вивчення відмінювання дієслів та ефективного засвоєння винятків. Вивчення граматичних форм дієслова також були запропоновані на прикладі творчості Ванди Хотомської, Марії Конопніцької, Дороти Геллнер, Романа Кохановського. Крім поезії були дібрані до тематики пісні, які також можна застосовувати при вивченні граматики. Викладач звернула увагу на проголошення цьогоріч сеймом річниць відомих представників польської культури епохи романтизму: Марії Гжегожевської, Марії Конопніцької, Ігнація Лукашевича, Юзефа Мацкевича, Ванди Руткевича, Юзефа Вибіцького. Виклад був неймовірно цікавим та корисним для викладачів, які навчають польської мови та культури як іноземної. Адже досить важко поєднати заняття граматики та літератури, а особливо зробити так, щоб було цікаво учням» (Мар’яна Коць, магістрантка ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
8 квітня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Romantyczne porywy duszy i serca w «Balladach i romansach» Adama Mickiewicza» .
«Хочу висловити подяку кафедрі слов’янської філології за організацію додаткового навчання та надану можливість нам, студентам-полоністам, побувати на лекціях у висококваліфікованих викладачів, які спеціально для нас ведуть заняття з метою здобуття нами додаткових знань із полоністики та набуття професійних компетентностей. Викладачі чітко, доступно, послідовно й зрозуміло викладають. Навчальний матеріал із занять викладачів ORPEG тісно переплітається із матеріалом на наших заняттях в університеті, що дає нам можливість глибше вивчати матеріал й узагальнювати його. Викладається сама суть теми, основні ключові поняття і принципи її, матеріал аналізується постійно на прикладах. Я дуже задоволена, що постійно відвідую ці заняття, адже отримані знання допоможуть мені вдосконалитися у професійному розвитку» (Анастасія Бойко, студентка ОП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)».
15 квітня Teresa Kleczek провела два заняття на тему «Czasowniki ruchu» .
«Граматична тема «Дієслова руху» завжди вважалася однією із найскладніших для засвоєння у процесі вивчення самої мови, а також у методиці викладання іноземної мови, зокрема польської. Дієслова руху – це обмежена група дієслів, які означають рух суб’єкта у просторі. Такі дієслова відрізняються від інших тим, що мають пари. Ця тема вимагає не лише багато часу на детальне вивчення кожної з груп дієслів руху, а й повної систематизації, тобто вивчення відповідних граматичних моделей, які б допомогли студентам, що вивчають іноземну мову, добре зрозуміти й правильно вживати ці дієслова у мовленні. Викладач дуже чітко, логічно, послідовно й доступно виклала для нас матеріал у чудово підготовленій презентації, яка, звісно, допоможе нам систематизувати наші знання, отримані протягом навчання на бакалавраті та в процесі застосування нами цих знань під час педагогічної практики, яку через рік проходитимемо у закладах загальної середньої освіти як майбутні вчителі польської мови. Тож щиро дякуємо викладачеві за проведену лекцію та представлений для кожного студента матеріал у вигляді презентації, якою зможемо скористатися під час нашої професійної діяльності» (Аліна Страшнюк, студентка ОП «Середня освіта. Мови та літератури (польська, українська)».
22 квітня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Historia zapisana w hymnie – spotkanie z Józefem Wybickim» .
«Кожна країна має свого героя-патріота, який увійшов в історію як усебічно розвинена особистість. Саме таким був Юзеф Вибіцький – польський письменник і політик, автор багатьох політичних творів і забутих тепер вже драм, опер, комедій і поезій. У популярній історичній свідомості поляків відомий насамперед як автор слів польського національного гімну.
Нещодавно я побувала на занятті, яке провела Анна Мішкевич, на якому детально та послідовно подавалася інформація про життя та діяльність Юзефа Вибіцького. Особливо цікаво було дізнатися, що він побував у Вінницькій області у м. Бар, був учасником Барської конференції. Під час польсько-австрійської війни в 1809 році організував оборону Великопольщі проти сил противника. Після Віденського конгресу став одним із засновників Царства Польського. Пані Анна вдало поєднала історію Польщі 18 століття із сучасними подіями сьогоднішньої ситуації в Україні (війна з Росією). Вибіцький також виступав проти тодішньої влади в царській Росії, тому вирішив приєднатися до польських військ у Франції. Після прийому в мерії та меси в соборі пройшов військовий парад, в якому взяли участь також польські легіони. В цих умовах Вибіцький написав слова пісні, тепер відомий як Мазурка Домбровського – польський гімн. Особливо мені запам’яталося, що нинішній текст гімну відрізняється від оригінальної версії Вибіцького. Це пов’язано із подіями у ІІ Світовій війні, тобто Мазурка Вибіцького була змінена під впливом подій у 20 столітті.
На мій погляд, викладачеві лекції вдалося донести до нас життєву та професійну діяльність Юзефа Вибіцького, його ідеї та передати історичну ситуацію в Європі 18 століття. Я багато нового дізналася про створення гімну Польщі та відомих діячів, які жили та працювали поруч із Ю. Вибіцьким» (Галина Байдацька, магістрантка ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
«Пані Анна цікаво розповіла про історію створення Першої Пісеі польського народу: «Після успішного завершення зусиль по створенню легіонів Вибіцький вирішив приєднатися до польських військ. Виїхав із Парижа 7 липня 1797 р. до Реджо-нель-Емілія, де розквартировані Домбровський і його війська. Вибіцький був дуже вражений патріотичною атмосферою в місті – було багато людей у польський формі та чутно польську мову. Найбільше враження, проте, справила на нього організована муніципальною владою церемонія 16 липня 1797 р. по відзначенню приєднання Реджіо до Цизальпійської республіки, яка створена на місці Республіки Ломбардія. Після прийому в мерії та меси в соборі пройшов військовий парад, в якому взяли участь також польські легіони. У цих умовах Вибіцький написав слова пісні, тепер відомий як Мазурка Домбровського – польський гімн. Точна дата й обставини написання і першого виконання національного гімну, спочатку відомого як «Пісня польських легіонів в Італії», не зрозумілі, і є предметом суперечок серед істориків. Також у лекції був поданий список патріотичних та релігійних пісень, якими я заслухалася» (Тетяна Петровська, магістрантка ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
29 квітня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «W przeddzień polskiej patriotycznej majówki» .
«Темою нашої зустрічі було розгляд традицій травневих польських свят, зокрема: 1 травня – “Święto Pracy”, 2 травня – “Dzień Polonii i Polaków za Granicą” i “Dzień Flagi”, 3 травня – “Narodowe Święto Konstytucji Trzeciego Mają”. Викладач продемонструвала коротку історію цих свят. Крім того були представлені діячі цього періоду та їх творчість: Теофіл Новосельський, Чеслав Янчарський, Константин Галчинський, Ванда Хотомська, Ян Лехонь, Францішек Княжин, Францішек Карпінський. Особлива увага була приділена прапору Польщі, так само, як і Конституція, ці символи мають особливу цінність для польського народу. Викладач розповіла про значення та походження кольорів, що представляють символіку Польщі.
Варто пам’ятати, що за межами Польщі проживає понад 20 мільйонів людей і зізнаються у своєму польському походженні. Цей день урочисто відзначається у всіх польських громадах світу, зокрема в Україні» (Марія Микулич, магістрантка ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
Усі проведені гостьові лекції викладачів ORPEG для студентів-полоністів нашої кафедри мають вагоме значення для їхнього становлення як майбутніх філологів, для набуття ними специфічних професійних компетентностей. Як ми й повідомляли раніше, результати усіх відвіданих занять та опрацьованого студентами матеріалу (за завданнями викладачів) будуть перезараховані викладачами кафедри слов’янської філології із відповідних дисциплін, які викладають у здобувачів освіти на вказаних вище освітніх програмах кафедри бакалаврського та магістерського рівнів.
Завідувач кафедри Неля Подлевська