У лютому 2022 року розпочався цикл занять із польської мови, польської літератури, культури, методики викладання польської мови та літератури для студентів-полоністів Хмельницького національного університету. Заняття проводять викладачі Всеукраїнського координаційно-методичного центру навчання польської мови та культури в Дрогобичі (за угодою із кафедрою слов’янської філології Хмельницького національного університету).
Заняття відбуваються щоп’ятниць протягом навчального семестру. Раніше ми повідомляли про підсумки проведення занять
у лютому: https://ksf.khmnu.edu.ua/zanyattya-z-polskoyi-movy-u-lyutomu-2022-r-dlya-polonistiv-hmelnyczkogo-naczionalnogo-universytetu/
березні: https://ksf.khmnu.edu.ua/zanyattya-z-polskoyi-movy-u-berezni-2022-r-dlya-polonistiv-hmelnyczkogo-naczionalnogo-universytetu/ ,
квітні https://ksf.khmnu.edu.ua/gostovi-lekcziyi-iz-polskoyi-filologiyi-u-kvitni-2022-r-dlya-studentiv-polonistiv-hnu/
У цій статті підіб’ємо підсумки проведених занять у травні 2022 року.
6 травня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Wyżej, sprawniej, piękniej – stopniujemy trudności i emocje z Wandą Rutkiewicz».
«Пані Анна цікаво розповіла про історію створення Першої Пісні польського народу. Після успішного завершення зусиль по створенню легіонів, Вибіцький вирішив приєднатися до польських військ. Виїхав з Парижа 7 липня 1797 року до Реджо-нель-Емілія, де розквартировані Домбровський і його війська. Вибіцький був дуже вражений патріотичною атмосферою в місті – було багато людей у польський формі та чутно польську мову. Найбільше враження, проте, справила на нього організована муніципальною владою церемонія 16 липня 1797 року по відзначенню приєднанню Реджіо до Цизальпійської республіки, яка створена на місці Республіки Ломбардія. Після прийому в мерії та меси в соборі пройшов військовий парад, у якому взяли участь також польські легіони. У цих умовах Вибіцький написав слова пісні, тепер відомий як Мазурка Домбровського – польський гімн. Точна дата і обставини написання і першого виконання національного гімну, спочатку відомого як «Пісня польських легіонів в Італії», не зрозумілі і є предметом суперечок серед істориків. Також у лекції був поданий список патріотичних та релігійних пісень, які, звісно ж, стануть нам у нагоді під час нашої майбутньої професійної діяльності» (Тетяна Петровська, магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
13 травня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Patenty Łukasiewicza i…sekrety nazw własnych».
«Niesamowicie ciekawa lekcja od Pani Anny. dziś para odkryła nowe momenty z jej biografii. Ignacy Łukasiewicz to jeden z patronów roku 2022. Sejm RP, podejmując uchwałę w tej sprawie, podkreślił jego zasługi dla rozwoju polskiego przemysłu i gospodarki, a także zaangażowanie w walkę o niepodległość. W styczniu br. przypada 140. rocznica śmierci, a w marcu 200. rocznica urodzin tego wybitnego Polaka – pioniera przemysłu naftowego, filantropa i działacza niepodległościowego. W prezentacji poznała miejsca związane z odwiedzaną postacią, było niesamowicie miło» (Тетяна Петровська, магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
«Щоп’ятниці студенти та магістранти кафедри слов’янської філології мають можливість відвідувати гостьові лекції. Особисто для мене, людини, яка лише перший рік вивчає польську мову, такі заняття – великий плюс. Наприклад, 13 травня нас ознайомили із такою важливою постаттю як Ігнатій Лукасевич. Крім того, я дізналася багато особливостей про утворення власних назв у польській мові. Заняття проходять цікаво, а викладачі подають інформацію доступно. Такі лекції пробуджують бажання ще більше заглиблюватись у польську культуру. Це круто. Велика подяка організаторам та викладачам за таку можливість і чудово проведений час. Із нетерпінням чекаю наступних лекцій» (Катерина Семенович, студентка 1 курсу ОП «Польська мова і література, друга мова – англійська»).
20 травня Тереса Клечек провела два заняття на тему «Imiesłów przymiotnikowy».
«Багатство мови у її різнобарв’ї. Такою фарбою є дієприкметник. На лекції пані докладно розповіла про форми дієприкметника, його властивості. Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий. Цікава і неймовірно корисна лекція для майбутніх філологів та філологинь, адже матеріал теми є доповненням до отриманих знань під час вивчення практичного курсу польської мови» (Тетяна Петровська, магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
27 травня Anna Miśkiewicz провела два заняття на тему «Mowa kwiatów w poezji polskiej».
«Викладач продемонструвала назви квітів на прикладі польської поезії, розподіливши на пори року: весна, літо, осінь, зима. Кожна квітка, її забарвлення має своє символічне значення, що збережене з давнини. Серед відомих поетів, в яких були описані квіти в поезії, були представлені: Казимир Глінський, Дорота Геллнер, Ян Бжехва, Владислав Броневський, Людвік Єжи Керн, Марія Павліковська, Марія Конопніцька, Юліан Тувім, Агнешка Ошецька, Фелікс Конарський, Адам Асник, Марія З.-Малевська, Казиміра Іллаковічувна, Збігнев Мачейовський, Марія П.-Ясножевська, Ян Каспрович. Презентація була цікавою та є чудовим допоміжним матеріалом для викладача, що навчає польської мови як іноземної. Також є придатним студентам-філологам для зіставлення міжкультурної комунікації та проблеми перекладу, адже значення та символіка квітів в культурах різні» (Марія Микулич, магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
Усі проведені гостьові лекції викладачів ORPEG для студентів-полоністів нашої кафедри мають вагоме значення для їхнього становлення як майбутніх філологів, для набуття ними специфічних професійних компетентностей. Як ми й повідомляли раніше, результати усіх відвіданих занять та опрацьованого студентами матеріалу (за завданнями викладачів) будуть перезараховані викладачами кафедри слов’янської філології із відповідних дисциплін, які викладають у здобувачів освіти на вказаних вище освітніх програмах кафедри бакалаврського та магістерського рівнів.
Інформація кафедри слов’янської філології