Доцент кафедри Людмила Станіславова – учасниця польсько-українського проєкту «Strefa Przekładu»

18 березня 2025 року відбулося перше заняття у рамах проєкту STREFA PRZEKŁADU, до якого залучили тих, хто найкраще переклав польський текст, запропонований організаторами у якості критерію відбору.

Серед 8-ми учасників проєкту поряд зі студентами польських ЗВО, Вінницького педагогічного університету, Прикарпатського університету імені Василя Стефаника і доцент кафедри слов’янської філології, викладач перекладознавчих дисциплін Людмила Станіславова та випускниця магістерської освітньої програми «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська» при кафедрі слов’янської філології ХНУ Наталія Титаренко-Бугай.

Спікерка заняття – Наталя Ткачик, перекладачка польської публіцистики, польської художньої літератури, співробітниці  польського суспільно-політичного медіапроєкту «Нова Польща».

На учасників проєкту очікують лекційні заняття. Вони також мають здійснити колективний переклад фрагментів роману Аурелії Вилежинської «Воєнні хроніки». Кожен учасник проєкту має перекласти 20 сторінок оригінального тексту, представити для спільного обговорення презентацію, де будуть висвітлені основні проблемні моменти перекладу. Передбачено також індивідуальні зустрічі-консультації із кожним перекладачем. Наслідком роботи має бути паперове видання перекладених фрагментів.

Наталя Ткачик звернула увагу на основні вимоги, які ставляться до перекладу. Скажімо, перекладач має пильнувати за тим, щоб український читач міг вільно сприймати перекладений текст, а для цього – створювати там, де це необхідно, примітки перекладача. Потрібно слідкувати за адекватністю передавання стилю тексту – не збіднювати поетичний текст і не прикрашати текст простий. Адже Аурелія Вилежинська працювала над своїм романом у важких умовах війни, і це знайшло відбиток у стилі викладення окремих фрагментів. Наталя Ткачик порадила залишати окремі полонізми, галицизми у прямій мові. Наголосила на необхідності створювати глосарій імен, прізвищ, географічних назв, назв-реалій.

Спікерка також звернула увагу на ресурси, якими варто користуватися при підшукуванні відповідників до польських лексем різного стильового і стилістичного забарвлення. Серед них – сайт «Горох».

Очікуємо на надзвичайно цікаву, плідну роботу у запропонованому організаторами проєкту форматі.

Інформація кафедри слов’янської філології