Сучасна професійна освіта потребує нових інноваційних форматів для обміну інформацією та досвідом, поширення лінгвістичного знання серед наукової громадськості України. Знаково, що саме Національна академія наук України разом з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні, Радою молодих учених та Радою випускників Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні започаткували актуальний формат сучасної лінгвістичної школи – «Потебнянський колегіум».
Протягом 23−27 вересня працювала друга сесія Потебнянського колегіуму – п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити всіх зацікавлених осіб з останніми здобутками мовознавчої науки, яка пройшла в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Google Meet».
У роботі Потебнянського колегіуму взяли участь і викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, зокрема декан гуманітарно-педагогічного факультету, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Неля Володимирівна Подлевська; в.о.завідувача кафедри слов’янської філології, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Миколаївна Торчинська; кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Оксана Петрівна Ранюк; старший викладач кафедри слов’янської філології, доктор філософії Тетяна Олександрівна Мороз; кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Ольга Анатоліївна Жвава. До роботи колегіуму долучилися і студенти-полоністи кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, зокрема здобувачка освіти другого (магістерського) рівня Яніна Гуменюк. Згідно з програмою колегіуму учасники могли доєднатися до лекцій, дискусій тощо.
З вітальним словом до учасників колегіуму звернувся директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Богдан Миколайович Ажнюк.
Упродовж насиченого тижня було прослухано такі лекції:
«Ще раз про вік української мови». Лектор – академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Григорій Петрович Півторак (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України). Доповідач ознайомив учасників колегіуму з проблемами етно- і глотогенезу східних слов’ян з використанням лінгвістичних, археологічних та історичних свідчень. Автор зокрема дійшов переконливого висновку про те, що український, білоруський та російський етноси зі своїми мовами формувалися не синхронно, а в різний час і на різних територіях.
«Українська писемність ХІ–ХІV ст. Спростовуємо російські міти». Лектор – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Віктор Михайлович Мойсієнко (Житомирський державний університет імені Івана Франка; Збройні Сили України). Автор порушив питання тяглості розвитку української мови як окремої слов’янської структури.
«Дисципліни історико-філологічного циклу в соціокультурному контексті сучасної України». Лектори – доктор філологічних наук, професор Сергій Семенович Єрмоленко (Інститут мовознавства імені О.О.Потебні НАН України), доктор філологічних наук, професор Тетяна Олександрівна Черниш (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Мова йшла про анти- та псевдонауку в їхній протидії як справжній науці, так і ідеалам демократії та гуманізму, а також про те, яке значення в протистоянні силам зла можуть мати і реально мають науки й дисципліни історико-філологічного циклу, відповідні наукові відомості й вишкіл висококваліфікованих фахівців у цих галузях.
«Іранські і тюркські терміни спорідненості в ареально-типологічному висвітленні». Лектор – доктор філологічних наук, професор Олег Чеславович Кшановський (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України). Мета доповіді − показати в лексичних системах сучасних близькосхідних мов (з типологічними паралелями з української) риси не поколінної системи спорідненості та пояснити їх наявність і функції з типологічних та ареальних позицій.
«Журнал “Мовознавство”: історія і сучасність». Лектор – кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Олександра Василівна Малаш (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України). Доповідачка ознайомила усіх учасників лінгвістичної школи з одним із найтрадиційніших та водночас найсучасніших українських журналів з гуманітаристики – журналом «Мовознавство». Безпосередньо зосередила увагу на загальній концепції сучасного журналу, редакційній політиці та викликах, що стоять перед виданням у наш час.
«Якби гору взяла кулішева мова, або про один альтернативний проєкт розвитку української мови в XIX ст.». Лектор – кандидат філологічних наук, професор Андрій Іванович Даниленко (Університет Пейс, м. Нью-Йорк, США). Автор проаналізував Кулішеву мовну творчість та його міркування щодо майбутнього української мови. Андрій Даниленко реконструював цілком самобутню мовну програму Пантелеймона Куліша і пояснив, чому вона так і не була зреалізована на межі ХІХ–ХХ ст.
«Історія стародавнього Києва: погляд археолога». Лектор – науковий співробітник В’ячеслав Ігорович Баранов (Інститут археології НАН України). Доповідач занурив усіх учасників колегіуму у середньовічну Русь, зокрема розповів про матеріальну культуру давніх киян, сакральні та фортифікаційні споруди.
«Мовна політика під час війни та повоєнної відбудови України: інститути держави, українська наукова спільнота і громадськість». Лектори – Уповноважений із захисту державної мови кандидат філологічних наук, доцент Тарас Дмитрович Кремінь, голова Національної комісії зі стандартів української мови кандидат філологічних наук Юлія Анатоліївна Чернобров. Доповідачі ознайомили усіх присутніх про досягнення Національної комісії зі стандартів державної мови, перспективи її діяльності у співпраці з науковою спільнотою задля збереження й розвитку державної мови, а також про завдання мовної політики як важливого чинника державницької ідеології та орієнтира практичних дій, спрямованих на зміцнення мовного кордону України, розширення українськомовного середовища та посилення позицій української мови у світі.
«Сучасна сербська мова серед інших слов’янських мов». Лектор – доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Вероніка Іванівна Ярмак (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). На лекції йшлося про фонетичні й акцентуаційні особливості сербської мови, про періодизацію історії сербської мови академіка Павла Івича, про діяльність Міжнародного славістичного центру та кафедри україністики філологічного факультету Белградського університету, про нові форми наукової співпраці сербських і українських мовознавців тощо.
«Новітні запозичення з англійської мови (на матеріалі словника новітніх англізмів)». Лектори – кандидат філологічних наук, науковий співробітник Лесь Любомирович Белей, кандидат філологічних наук, учений секретар Інституту Аліна Володимирівна Гончаренко (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). Лекція присвячена особливостям запозичання з англійської – мови глобальних цифрових технологій, корпоративної культури, менеджменту, шоу-бінесу, фешн-індустрії тощо. Доповідачі порушили питання регуляції запозичень, особливостей їх адаптації та функціонування в українській мові, а також схарактеризували особливості «Словника новітніх англізмів», над яким разом з двома іншими співукладачами працювали впродовж 2020–2022 років.
Зазначимо, що, окрім доповідей видатних українських науковців, учасники Потебнянського колегіуму мали змогу ознайомитися з основними положеннями та результатами дисертаційних робіт молодих науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, захищених упродовж 2023–2024 рр. Приємно, що серед доповідачів була і старший викладач кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, доктор філософії Тетяна Олександрівна Мороз, яка протягом 2018−2022 рр. навчалася в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ). Восени 2023 року відбувався публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія» (10.02.03 – слов’янські мови). Тема дисертаційної роботи – «Польські паремії з антонімічними компонентами (семантичний та структурно-граматичний аспекти)».
Останній день Потебнянського колегіуму був особливо цікавим, оскільки почалася сесія «Запитання – відповідь» та дискусія учасників, що дозволило з’ясувати окремі питання, почути про перспективи досліджень науковців України, а також обмінятися своїми міркування щодо почутого. Зауважимо, що питання усім доповідачам ставили також і протягом та після їхніх лекцій, тому усі охочі отримали ґрунтовні відповіді.
Безсумнівно, що унікальний онлайн-проєкт «Потебнянський колегіум» є надзвичайно потрібним серед наукової спільноти України, оскільки він не лише охоплює низку креативних «майстерень» під керівництвом відомих науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України або ж запрошених фахівців, а й ознайомлює з унікальними новітніми лінгвістичними дослідженнями. Особливо цінною є участь викладачів кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, які викладають дисципліни філологічного спрямування. Отримані додаткові й нові знання, набуті в такому науково-дидактичному «ноу-хау», допоможуть у процесі як власної, так і кафедральної наукової діяльності.
Усі учасники лінгвістичної школи «Потебнянський колегіум» отримають сертифікат підвищення кваліфікації (20 академічних годин (5 днів по 4 години)) або сертифікат учасника.
Щиро дякуємо Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за змогу бути на такому надпотужному науковому заході (https://www.inmo.org.ua/news/потебнянський-колегіум.html).
Тетяна Мороз, доктор філософії,
старший викладач кафедри слов’янської філології