27 січня 2025 року відбулася відкрита лекція професора, доктора габілітованого Природничо-гуманітарного університету в м. Седльце (Республіка Польща) Беати Валенчук-Дейнеки. Учасниками зустрічі, поряд з іншими слухачами, були і студенти-полоністи (бакалаврат і магістратура) освітньо-професійних програм кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету: «Середня освіта (Мови і літератури (польська, українська))», «Польська мова і література, друга мова – англійська», «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська». Також до лекції долучилися викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету.
Професор Беата Валенчук-Дейнека є координатором літературно-дослідницького проєкту, який має на меті відновити пам’ять про забутих жінок-письменниць. Свою доповідь пані Беата присвятила темі «Забуті польські письменниці – відновлення втраченої історії». Зауважимо, що академічна лекція відбувалася у межах проєкту «Зона перекладу» («Strefa przekładu»), організованого кафедрою слов’янських мов та OJiKP в Університеті Седльце під почесним патронатом Генерального консульства Республіки Польща у Львові, за фінансової підтримки Національної агенції академічних обмінів у межах програми «Промоція польської мови».
Доповідачка зосередила увагу на одній із забутих польських постатей – Аурелії Вилежинській, яка народилася на Поділлі та неодноразово побувала у Львові.
Пані професор розповіла про труднощі, з якими доводилося стикатися жінкам-письменницям. Їм було відмовлено у праві на освіту та на здійснення своїх мрій. Прагнення до певних професій негативно сприймалося у суспільстві. Той факт, що чоловіки домінували в читацькому каноні на рубежі XIX−XX століття, не означав, що жінки не мали таланту, але його розвиток був надто обмежений.
Як зауважує шановна Беата Валенчук-Дейнека, «важливо, щоби ми знали про цікавих жінок-письменниць, громадських активісток. Є імена, які були забуті, а пам’ять про них занедбана. Деяких навмисно „викреслювали”, бо їхні твори підлягали цензурі, а також тому, що вони не стосувалися „правильної” тематики (потрапляли до списку заборонених до друку книг)».
Пані професор представила усім слухачам інтернет-сторінку, на якій, власне, і розміщено всю необхідну інформацію про колекцію забутих польських борчинь за свободу (за детальнішою інформацією переходьте за посиланням https://zapomnianepisarkipolskie.uws.edu.pl). Тут ми можемо ознайомитися з біографіями, портретами та творами кількох десятків жіночих постатей польської літератури. Основна мета – зробити оцифровані культурні ресурси доступними в Інтернеті з метою поширення знань і популяризації профілів забутих польських письменниць у суспільстві; показати їхнє місце в літературі, культурі, суспільстві та колективній пам’яті, а також сприяти гуманістичним дослідженням у зовнішньому середовищі та внеску польських письменниць в історію регіону, країни, літератури, культури, освіти, науки, національної традиції та ідентичності.
Варте уваги й те, що ця колекцію постійно поповнюється, оскільки над нею працює команда дивовижних та пристрасних людей – викладачі та студенти Природничо-гуманітарного університету в м. Седльце.
Виявляється, чимало письменниць може похвалитися багатим літературним доробком. Наприклад, твори Мечислави Лучинської свого часу посідали 20-те місце в рейтингу найчитабельніших книг.
Насамкінець пані професор зауважила, що реалізація проєкту сприятиме поглибленню інтересу до літератури, історії, культури, зокрема історії польських жінок-письменниць, а також популяризації та просуванню цих знань серед соціальних груп, не пов’язаних з наукою у повсякденному житті. Проєкт також поширюватиме наукові дослідження з історії жіночої літератури в наукових і ненаукових, місцевих, національних і міжнародних колах.
Сайт «Забуті польські письменниці» є відкритим освітнім ресурсом. Це означає, що матеріали надаються безкоштовно, відкрито, перебувають у суспільному надбанні або публікуються під ліцензією Creative Commons. Це дозволяє їхнє повторне використання. Їх можна вільно копіювати, поширювати та змінювати (згідно з вказівками відповідної ліцензії CC) за умови дотримання прав автора, тобто посилання на джерело, не використання матеріалу з метою отримання фінансової вигоди та надання доступу до будь-якої роботи, що є результатом цього, на аналогічних умовах.
Як ми вже зазначали, лекція відбувалася у межах проєкту «Зона перекладу» («Strefa przekładu»), який фінансується Національним агентством академічних обмінів у межах програми «Популяризація польської мови» під почесним патронатом Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Заняття із перекладу проводитимуться для студентів та молодих науковців з України (https://sbusilo.wixsite.com/strefaprzekladu). Загальновідомо, що переклад літературних творів вимагає професійної майстерності, письменницького хисту та великої скромності, щоби стримувати власні художні візії і залишатися вірним оригіналу. Це вимагає неабиякої уяви, цікавості до світу і характеру шукача, а іноді навіть дослідника.
Студенти-полоністи кафедри слов’янської філології охоче приймають цей виклик та візьмуть участь у такому потужному проєкті, спрямованому на молодих перекладачів.
Щиро дякуємо шановній пані професор Беаті Валенчук-Дейнеці за цікаву, доступну та пізнавальну лекцію. Отриману інформацію викладачі кафедри зможуть використувати під час підготовки до лекційних занять, зокрема тих, що стосуються польської літератури та культури.
Дякуємо за можливість нашим студентам брати участь у різноманітних проєктах!
Сподіваємося на подальшу співпрацю!
Тетяна Мороз, доктор філософії,
старший викладач кафедри слов’янської філології
Ukrainian