Викладачі та здобувачі вищої освіти кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету долучилися до участі в проєкті STREFA PRZEKŁADU, започаткованого такими організаціями, як Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej – NAWA, Uniwersytet w Siedlcach і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, і спрямованого на студентів та молодих науковців, які цікавляться питанням перекладу.
Учасники проєкту мають нагоду також прослухати лекції з циклу TRANSLATION ZONE. Одну з таких лекцій 06 березня 2025 року прочитав Андрій Павлишин – видатний перекладач польської літератури, зокрема творів Станіслава Лема та Яцека Дукая. У лекції «Нові слова, нові світи. Як справлятися з перекладом науково-популярної та науково-фантастичної літератури» йшлося про особливості перекладу фентезійної літератури, фантастики.
Андрій Павлишин детально схарактеризував систему термінів, яку створив Яцек Дукай, описуючи світ свого роману «Крига».
Варто зазначити, що роман «Крига» Яцека Дукая – це не лише цікава науково-фантастична історія, а й зразок вишуканого мовного стилю. Автор «Криги» використовує багатий словниковий запас, що поєднує елементи наукового та художнього стилів. Часто зустрічаються у тексті терміни, які стосуються філософії, біології, технологій, політики і навіть лінгвістики, створюючи атмосферу науково-фантастичної реальності. Це дає читачеві відчуття того, що цей світ є логічно послідовним і продуманим до деталей.
Оскільки дія роману відбувається в майбутньому, часто з’являються нові терміни, які отримують специфічне значення. Анжей Дукай вводить безліч неологізмів або переосмислює значення наявних слів, переносить їх у нові контексти, що сприяє створенню оригінальної лексики, яка імітує мовний розвиток майбутнього суспільства.
Анжей Дукай також використовує лексичні засоби для створення контрастів між різними реальностями – техногенною та природною, людською та нелюдською. Наприклад, світові технології зображуються через терміни, що мають гіперболізовані риси, часто перебільшені для підкреслення величезного масштабу і впливу на людину.
Автор «Криги» не боїться експериментувати з мовою, вводячи терміни з інших мов, а також створюючи гібридні конструкції, які лише на перший погляд можуть здатися несправжніми або неправильними. Це додає тексту певної складності, а також посилює відчуття «іншості» світу, про який іде мова.
Ці особливості лексики є надзвичайно важливими для загальної концепції роману, що полягає в спробі зобразити реальність, яка є водночас знайомою і чужою, майбутньою, але водночас віддзеркалює сучасні проблеми людства.
Звичайно, така своєрідність мови роману вимагає від перекладача глибокого занурення у систему творення термінології романного тексту, взаємозв’язків її одиниць. А далі – віднаходження відповідної системи українських термінів, які не тільки складали б струнку ієрархію, притаманну термінології польського тексту, але й були б максимально зрозумілими для українського читача. Як слідує з розповіді Андрія Павлишина – це нелегке завдання. Адже польські терміни утворено багатьма способами, із залученням найрізноманітніших типів мотиваційних основ, зокрема різномовних, а також за різними словотвірними моделями.
Андрій Павлишин продемонстрував, наскільки ретельно потрібно при перекладі аналізувати внутрішню форму терміна, його семантику, а також зв’язки з іншими термінологічними одиницями. А далі – віднайти адекватні способи перекладу польських термінів українською мовою на основі прямого перекладу або ж, найчастіше – із використанням перекладацьких трансформацій.
На завершення зустрічі Андрій Павлишин відповів на питання слухачів лекції. І надзвичайно змістовна розповідь, і відповіді на питання стали надзвичайно цінним надбанням для викладачів і студентів кафедри слов’янської філології. Отримані знання стануть у пригоді здобувачам освіти на дисциплінах перекладознавчого циклу, які вони вивчають у цьому семестрі, зокрема «Вступ до перекладознавства» (гр.ФППА-24), «Теорія і практика перекладу» (ФППА-22) та на «Історії польської літератури» (гр. СОП-22, ФППА-22). Крім того, студенти гр.ФППА-23 цього семестру, а магістранти гр.ФППм наступного семестру будуть проходити перекладознавчі практики, тому інформація про специфіку перекладу художньої літератури допоможе їм упоратися із поставленими перед ними завданнями.
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian