Неформальна освіта ґрунтується на трьох засадах: «учитися в дії» – отримувати знання під час практичних завдань; «учитися взаємодіяти» – часто вона передбачає роботу в групах або командах; «учитися вчитися» – аналізувати власний досвід і з нього формувати нові знання. Про такий формат навчання йдеться в Законі України «Про освіту»: «Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій».
Тож насправді неформальна освіта – це можливості. Можливості для саморозвитку, самореалізації; для здобуття нових знань і практичного досвіду; для пошуку мотивації та натхнення. А якщо можливості є, їх треба використовувати. Саме такими можливостями користуються студенти спеціальності «Середня освіта», зокрема ОПП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)», «Середня освіта. Українська мова і література, англійська мова». Адже отримані при цьому результати навчання можуть бути перезараховані здобувачам освіти у їх формальному навчанні. Тобто студенти мають можливість отримати оцінку поточного чи рубіжного контролю із окремих дисциплін за знання, здобуті на індивідуальних заняттях не лише в стінах Університету, а і за його межами.
До сфери неформального навчання, належать індивідуальні заняття (сертифікатні програми, тренінги, короткотермінові курси, літні школи тощо під керівництвом тренерів, репетиторів та інших фахівців). У більшості випадків неформальне навчання передбачає отримання слухачами актуальних практичних і теоретичних знань, навичок, оволодіння сучасними методами розв’язання професійних завдань, підвищення рівня їх професійної компетентності, вдосконалення існуючих знань та їх саморозвиток.
Всі бажаючі, незалежно від їх віку, статі чи професії мають можливість здобувати неформальну освіту. Слід відмітити, що студенти дійшли висновку, що професійна компетентність відображає спроможність майбутніх філологів ефективно здійснювати освітню діяльність, творчо реалізувати набутий теоретичний і практичний досвід, залучати дійові технології навчання, що свідчить про їхню здатність до неперервного професійного й особистісного самовдосконалення. Для філолога сформована компетентність визначає зміст його діяльності. А складники змісту професійної компетентності пов’язані з формуванням творчих якостей, умінням самостійно діяти в ситуаціях практичної діяльності, самореалізацією та самовдосконаленням особистості упродовж життя. Так, зразки отриманих сертифікатів студентами, майбутніми педагогами-філологами, подаємо нижче.
Такий досвід роботи для студентів має неабияке значення, адже кожен, хто закінчив навчання за вибраним курсом, набув нових (додаткових) компетентностей, які стануть у нагоді під час професійної діяльності чи у процесі продовження навчання на магістерському рівні.
Тож означена форма підвищення кваліфікації майбутніх педагогів-філологів є доступною, актуальною і перспективною, а тому сподіваємося на подальшу самомотивацію студентів до набуття професійних компетентностей та розширення майбутніх кваліфікаційних можливостей упродовж життя.
Інформація кафедри слов’янської філології