8 листопада 2022 року студенти кафедри слов’янської філології – майбутні мовознавці – взяли участь у спостереженні за дебатами відомих польських мовознавців – професорів Jan Miodekа і Jerzy Bralczykа.
«Prof. Jan Miodek vs Prof. Jerzy Bralczyk. Podczas konferencji Panowie debatowali o ciekawostkach językowych w róźnych aspektach. Były podane ich punkty widzenia na używanie leksem. W historycznym, stylistycznym, kulturalnym planie. Takie informacje są niezbędne dla nauczycieli, studentów a nawet dla native speakerów. Nikt nie jest idealny. Róbmy mniej błędów!» (Алла Токолова, магістрантка 1 курсу спеціальності «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
«Взяла участь у публічному диспуті «Miodek vs Bralczyk, czyli debata o języku polskim», який відбувся в дистанційному форматі 08.11.2022 року між двома найвідомішими польськими лінгвістами – проф. Єжи Бральчиком та проф. Яном Міодеком. Участь у публічному мовознавчому диспуті дала унікальну можливість осмислити низку явищ сучасної польської мови в її літературному й просторічному варіантах. Погляди знаних учених стосовно актуальних питань ужитку мови в різних суспільних сферах розкрили процеси маркування й демаркації мови в її різноплановій суспільній комунікації, і зокрема на розмовно-побутовому, соціально-культурному та професійно-виробничому рівнях. Звернено увагу на варіативне представлення мови в писемній та усній практиці, розкрито новітні тенденції, що мають місце в мовній царині польського сьогодення. Для мене як носія української мови цікавим було почути зацікавлення польської аудиторії на диспуті змінами, які відбуваються в мові сучасних ЗМІ за спостереженнями фахівців і нефахівців під впливом україномовної практики. Тому в чаті онлайн-заходу активно обговорювалися питання на кшталт:
A jak to jest z Ukrainą? Od kiedy jest wojna, w TV nas przekonują, że toczy się ona «w Ukrainie», a nie «na Ukrainie».
Również jestem ciekawa co do Ukrainy w/na?
Рonawiam pytanie. Co z tą Ukrainą? «W» czy «na»?
Дискусійні моменти під час обговорення непоодиноко стосувалися проблеми використання літературних норм польської мови в конкретних випадках вжитку для передавання українських власних назв. Тому інтерактивність у чаті відстежувалась стосовно подібних питань, а саме:
A propo Ukrainy. Dziecko w paszporcie ma swoje nazwisko zapisane jako Bardach. Jak czytamy w języku polskim? W Ukrainie czytane jest jako Bardacz.
Czy historyczne, dźwięczne [h] brzmiało jak współczesne [h] w języku ukraińskim?
Крім того, залучення професорами під час диспуту полілінгвальних відомостей з різних мов дало змогу осмислювати учасникам-слухачам інформацію в зіставному аспекті, що активізувало, відповідно, і чат-комунікацію: «A język niemiecki to ma» і т. п.
Цікава, жвава дискусія дозволила мені зрозуміти ряд актуальних питань польського мовознавства у їх дзеркальному представленні – від носіїв польської мови. Тому, занурення в проблемне коло прикладної полоністики розкриває не тільки першочергові суспільні запити, а й візії її майбутнього. Проблематика активного вжитку національно спрямованого ілюстративного матеріалу якраз і дає змогу осмислити етно- й лінгвокультурні цінності поляків, лексико-семантичну й граматичну будову, прагматично-комунікативний та ідеологічний потенціал мови, яку студіюєш. А це я розглядаю як дійсно важливий етап у власній фаховій підготовці словесника-полоніста і формуванні магістерських професійних компетентностей.
Тож можна тільки подякувати шановному панству – проф. Єжи Бральчику і проф. Яну Міодеку, усім організаторам мовознавчого диспуту – за плідну зустріч: WSPANIAŁA DYSKUSJA! DZIĘKUJĘ BARDZO» (Наталя Шарманова, магістрантка 1 курсу спеціальності «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська)».
Студенти часто відвідують сайт http://bralczyk.com/, який веде польський професор Єжи Бральчик, де майбутній учитель зможе дізнатися більше про мову, певні її аспекти, про те, як правильно говорити та комунікувати з іншими людьми, як правильно висловлювати свої думки й погляди та ефективно підтримувати зв’язки з соціумом. Є можливість записатися на курси професора, прослухати його виступи, прочитати статті, які підвищать лінгвістичну компетенцію майбутнього вчителя. Участь у подібних заходах сприяє розширенню філологічного кругозору наших майбутніх філологів-полоністів.
Інформація кафедри слов’янської філології