Протягом червня 2023 р. магістрантка спеціальності «Філологія. Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська» Хмельницького національного університету, вчителька історії і польської мови Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради Донецької області Юлія Колеснікова активно займалася самоосвітою шляхом відвідування різних курсів, участі у семінарах, вебінарах тощо.
Так, Ю. Колеснікова на онлайн-платформі «Протемеус» прослухала навчальний курс «Зміцнення викладання та організаційного управління в університетах», присвячений головним основам, проблемам і перспективам викладання і менеджменту в ЗВО. Зокрема, лектори приділили увагу професійному стандарту викладача вищої школи, партнерству зі студентами, основам тьюторингу, специфіці освітньої програми та роботи з нею відповідним кафедральним колективом ЗВО, проблемам і перспективам лідерства, діджиталізації та міжуніверситетській співпраці. Спікерами онлайн-курсу були провідні фахівці України та країн Євросоюзу в галузі освіти, управління, міжнародних зв`язків тощо. Наприкінці кожної теми курсу пропонувалося виконати тестові завдання на розуміння, знання та моніторинг отриманої інформації. Набуті в ході курсів знання, уявлення та теоретичний досвід стануть в пригоді під час здійснення викладацької, управлінської та міжнародної діяльності в закладах освіти.
Протягом 6–15 червня 2023 року відбулися онлайн-зустрічі учасників Літньої школи з європейських комунікацій. Тьютором заходу був викладач кафедри публічного управління, адміністрування та ІД НУВГП м. Рівне Антон Любомирович Шинкарук. Учасниками Літньої школи стали люди різних професій і напрямів діяльності, зокрема й освітяни (а серед них і Ю. Колеснікова), група яких була найчисельнішою і найзгуртованішою у своїй роботі. Протягом занять учасники дізналися про різнобічні можливості проєктування для європейської спільноти, про правила та алгоритм створення проєктів, їх технічного і технологічного оформлення, подальшого лобіювання. Кожна фахова група наприкінці Літньої школи підготувала свій «продукт» – продуманий шлях презентації власного проекту, його можливостей, комунікацій з європейською спільнотою. Усі учасник отримали сертифікати.
29 червня 2023 р. відбувся вебінар на тему «Критерії та процедура відбору матеріалів до Web of Science Core Collection», для тих, хто є дотичним до публікації та відбору статей для журналів, збірників конференцій, наукових доробків тощо. Звісно, що для магістрантів це надзвичайно корисно, оскільки однією з умов успішного захисту кваліфікаційної роботи є апробація власного дослідження шляхом виголошення виступів на конференціях або публікації тез і статей. Тема вебінару є актуальною, особливо у світлі посиленої уваги науковців та освітян до академічної доброчесності, правил її дотримання, умов реалізації та прикладів порушення. У ході зустрічі під керівництвом спікера Ірини Тихонкової було розглянуто важливі питання, зокрема правила відбору журналів, матеріалів конференцій та монографій до видавничого порталу Web of Science Core Collection, реєстрація та робота з ним. Було надано корисні поради щодо перевірки цитування журналу, особливостей вихідних даних друкованої статті (метадані – назва, автор тощо, а також URL, doi), специфіку використання кириличної та англомовної клавіатури під час підготовки статті до публікації. Отримана інформація є корисною для написання магістерської роботи та пошуку й оформлення різних джерел для неї.
Водночас магістрантка поглиблювала знання польської мови, прослухавши курс «Uczymynawakacjach», про що свідчить відповідний сертифікат.
Крім цього, Ю. Колеснікова брала участь у різних конференціях різних рівнів.
23 травня 2023 року відбулася зустріч молодих науковців, дослідників у мовознавчій галузі та усіх, не байдужих до розвитку мовної освіти в Україні на ІХ Всеукраїнській науково-практичній онлайн-конференції «Лінгвістичні студії молодих дослідників» пам’яті професора К.Ф. Шульжука, організованої Рівненським державним університетом у співпраці з кафедрою слов’янської філології ХНУ.
Юлія Колеснікова, педагог-практик, виступила з тематичною доповіддю, у якій порушила питання про суперечливі обставини культурної деокупації Донбасу як території, що зазнала найбільшого впливу країни-агресора з погляду мовних складників. Також магістрантка запропонувала можливі шляхи вирішення цих неоднозначних питань. Але своєрідною червоною ниттю доповіді була пропозиція до всіх освітян і науковців – продовжувати плекати і досліджувати рідну мову, а також сприяти відновленню її основ на деокупованих територіях.
Протягом 1–2 червня 2023 р. відбулася знана подія для мовознавців – II Усеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та аспірантів «Лінгвістичні обрії XXI сторіччя». Учасники лінгвістичної лабораторії «Мультимодальний на наратологічний аналіз дискурсу» мали можливість не тільки долучитися до передових і найновіших лінгвістичних розробок, але і поговорити про це іноземною мовою – відповідно до мови наукової розробки. Важливою віхою спілкування була співпраця провідних вишів України, можливість поділитися думками та наробками, окреслити подальші перспективи фахових комунікацій.
19 червня 2023 р. з ініціативи Національної платформи стійкості та згуртованості відбулася панельна дискусія щодо стану, проблем та подальших перспектив біженців з України, які вимушено емігрували за кордон. Спікерами дискусії були провідні фахівці з міжнародних відносин, міграційних служб, стратегічних центрів України та країн Євросоюзу, зокрема Юлія Тищенко – співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості; Юлія Каплан – експертка Національної платформи стійкості та згуртованості; Олена Семьоркіна – спеціалістка з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини; Віда Монтвідайте – голова Департаменту у справах національних меншин (Литва); Олег Войчек (онлайн) – активіст із допомоги українцям в Чехії та ін. Під час дискусії порушувалися питання перебування вимушених емігрантів-громадян України за кордоном, обговорювалися питання щодо умов їхнього життя, проблем адаптації, стимулів для повернення додому. Учасники панельної дискусії мали змогу не тільки висловити подяку всім фондам, організаціям та фундаціям, які допомагають вимушеним переселенцям, але і задати нагальні питання, з’ясувати проблемні ситуації, пов’язані з перебуванням за кордоном.
Усі відвідані заходи, курси, вебінари, конференції надзвичайно корисні для освітян, науковців, здобувачів освіти, оскільки сприяють набуттю низки нових компетентностей, знань, дозволяють обмінюватися досвідом.
Інформація кафедри слов’янської філології