Професія перекладача – почесна і відповідальна (про досвід перекладу гостьової лекції польського професора магістранткою 1 курсу)

23 травня у Хмельницькому національному університеті відбувалася гостьова лекція доктора наук, професора Люблінської політехніки (Польща) Маріуша Шнядковського на тему «Kierunki rozwoju edukacji pedagogicznej w Polsce» («Про тенденції розвитку педагогічної освіти в Польщі») (https://tpodm.khmnu.edu.ua/gostova-lekcziya-profesora-lyublinskoyi-politehniky-mariusha-shnyadkovskogo-na-temu-pro-tendencziyi-rozvytku-pedagogichnoyi-osvity-v-polshhi/).

\

На цій лекції я була присутня в ролі перекладача,яка була дебютною. Пропозиція здійснювати переклад надійшла досить несподівано і неочікувано, і я спочатку хотіла відмовитися. Одразу з’явилися сумніви, чи впораюся з цим завданням, тому що це досить відповідальна і стресова справа – бути перекладачем, ще й вперше, на таку велику і серйозну аудиторію слухачів – учасників гостьової лекції. У той момент я розуміла, що на цій лекції будуть присутні не тільки студенти, які майже не розуміють польської мови (бо навчаються на інших, нефілологічних спеціальностях), і від мене, як від перекладача, будуть очікувати якісного перекладу та доступного пояснення; а також будуть викладачі, які знають польську мову і які будуть оцінювати мій переклад із професійного погляду. Мій девіз життя – «Якщо я буду боятися пробувати щось нове в своєму житті, я так нічого не досягну і багато чого втрачу. Тому поки не спробую – не дізнаюся, на що я здатна». У хвилину прийняття рішення щодо пропозиції ці слова допомогли мені зібратися з духом і погодитися. Я дуже хвилювалася чи впораюся (це психологічні та емоційні моменти), почала згадувати все, чого тільки вчили наші викладачі і під час навчання на бакалавраті і у магістратурі, прокручувати слова, які я знаю і які стосуються теми лекції. Коли вже пройшов певний час лекції, зрозуміла, що не все так страшно, як я уявляла. Дружня та невимушена атмосфера допомогли мені краще акумулювати засвоєні знання та набуті навички, отримані в університеті під час здобуття філологічно-полоністичної освіти. Під час послідовного перекладу я добирала різні методи та прийоми запам’ятовування почутої інформації та ефективнішого її перекладу. Слова, які використовувалися під час лекції, були на різну тематику: політичну, економічну, правову, бізнесу і т.п. Граматичні конструкції були різної складності, потрібно було враховувати одразу особливості граматичних систем української та польської мов, трансформувати і підлаштовувати, добирати синоніми та застосовувати інші техніки для якісного перекладу.

Цей переклад став для мене одним із найбільших викликів у моєму житті, зокрема те, що я перекладала без відпочинку півтори години. Проте ця ситуація показала мені, що я ладна впоратися з важкими, несподіваними та стресовими викликами життя, проявити та акумулювати повною мірою знання. Саме за ці здобуті здібності та отримані знання я завдячую викладачам кафедри слов’янської філології, які допомогли мені розкрити мої здібності до вивчення польської мови та протягом навчання звертали увагу на всі тонкощі різних видів перекладу. Також хотіла б подякувати завідувачеві кафедри Нелі Подлевській за пропозицію і віру в мої можливості та Ганні Красильниковій за надану можливість бути в повноцінній ролі перекладача та перевірити набуті знання в екстремальній ситуації. Дуже приємно було почути слова подяки від Ганни Володимирівни за мою роботу. Для мене це неоціненний досвід!»

Марина Подольська, магістрантка 1 курсу ФППм-22