TRANSLATORIUM – це єдиний на сьогодні літературно-перекладацький фестиваль в Україні, присвячений художньому перекладу та приурочений до Міжнародного дня перекладу. Із 2107 року він щорічно проводиться у Хмельницькому. Темою фестивалю цього року (27–28 вересня 2024 року) став девіз «Переклад як спосіб пам’ятати». Тому й основну увагу організатори й модератори спрямували на питання історичної пам’яті, яка відіграє важливу роль у формуванні культурної спадщини нації.
Організатори цього проєкту проробили колосальну роботу із залученням перекладачів та всіх дотичних до процесу перекладання. Серед учасників запланованих подій – іноземні поети та перекладачі Рімас Ужгіріс, Марцін Гачковський і Розе Аріель, українські інтелектуал(к)и Ростислав Семків, Катерина Міхаліцина, Остап Сливинський, Юрко Прохасько та інші.
Зацікавилися цим непересічним заходом і здобувачки освіти бакалаврського рівня, які навчаються на ОПП «Польська мова і література, друга мова – англійська» на кафедрі слов’янської філології – Дарина Жищинська, Юля Фрейман, Каріна Візовська).
Як майбутні перекладачки другокурсниці з особливою цікавістю й інтересом відвідували різні дискусії, читання, книжкові презентації за участі перекладачів і перекладачок, мистецькі та музичні проєкти.
Згодом дівчата поділилися своїми враженнями.
Юля Фрейман: «Мене вразила атмосфера цих подій. Все було на вищому рівні. Були моменти сміху, гордості і часом правди, якої, можливо, не хотілося визнавати. Але стало зрозуміло, що таке професія перекладача, побачити на власні очі, як здійснюється переклад, зіставити, оцінити. Це також був чудовий досвід для того, щоб почути носіїв мов, поринути у світи бачень авторів та авторок.
Після фестивалю я залишилась натхненна від поетичних виступів, які приємно вразили».
Каріна Візовська: «Було дуже цікаво слухати Аріеля Розе з його захоплюючими віршами, в яких особисто я віднайшла глибокий сенс. Зазначу, що перекладачкою на цьому заході була викладачка кафедри слов’янської філології Зоряна Олегівна Шаховал. Особливо вразили мене смішні історії з життя, які розповідали Марцін Ґачковський та Остап Сливинський. Загалом мені дуже тут сподобалося, і сподіваюся, що в майбутньому ще раз завітаю на цей чудовий перекладацький фестиваль!»
Дарина Жищинська: «У перший день фестивалю я відвідала захід на тему «Спадок у словах: як поезія допомагає зберігати культурну та історичну памʼять країни». Це була розмова та читання за участі поета Рімаса Ужгіріса та поетки Катерини Міхаліциної. Було дуже захоплююче слухати думки та вірші Рімаса Ужгіріса, також дякую за переклад віршів від Катерини Міхаліциної. У третій день фестивалю я відвідала захід на тему «Польсько-українські поетичні читання. Презентація збірки Аріеля Розе «Море вночі стає м’язом серця» за участі авторів та перекладачки Наталії Бельченко». Мені, як студентці польської філології, було цікаво послухати носія мови, крім того, Аріель дуже глибока особистість, мені дуже сподобалось слухати презентацію збірки «Море вночі стає м’язом серця» в оригіналі та в перекладі від Наталії Бельченко. Також, того ж дня, я відвідала захід на тему «Сучасні переклади української класики як спосіб формування нової памʼяті та розуміння про український контекст». Це була розмова за участі перекладача Марціна Ґачковського, модерував Остап Сливинський. Тут була не лише цікава тема, а й запрошені гості, які створили гарний настрій усім присутнім. Їхня розмова була дуже легкою, було багато жартів, але і багато користі.
Загальні враження від фестивалю дуже класні, все було на висоті! Дякую всім організаторам та учасникам!»
Пам’ятаємо, що переклад – це дуже складне завдання, оскільки перетворити текст однієї мови мовою іншого народу завжди складно, оскільки необхідного це робити не буквально, а враховуючи низку мовних і позамовних чинників. Перекладацька діяльність – особливий вид мовленнєвої діяльності, спрямований на реалізацію завдань міжмовної комунікації. Саме цього ми й намагаємося вчити наших майбутніх перекладачів на відповідних ОК та всіх охочих, хто обирає вибіркові дисципліни перекладознавчого циклу.
Інформація кафедри слов’янської філології