Протягом 7‒9 квітня 2025 року відбувався V симпозіум імені Софії Трояновічової «Українська тема в літературі. Від романтизму до сучасності» у м. Познані (Республіка Польща). Захід було організовано з нагоди відзначення 200-річчя видання твору Антонія Мальчевського «Марія. Українська поема» за сприяння кафедри романтичної літератури Інституту польської філології Університету імені Адама Міцкевича (м. Познань, Республіка Польща), кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ) та Бібліотеки імені Рачинських (м. Познань, Республіка Польща) під почесним патронатом ректора Університету імені Адама Міцкевича у Познані професора Богуміли Каневської.
У симпозіумі взяли участь науковці з усієї Польщі, а також Чехії, Італії та України. Серед учасників з України були і викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, зокрема кандидат педагогічних наук, доцент кафедри Оксана Ранюк та доктор філософії, старший викладач кафедри Тетяна Мороз.
Мета заходу – розглянути тему / образ України в літературі та мистецтві 19−20 століть з різних поглядів; проаналізувати трансформацію парадигми культурної пам’яті – особливо тієї, що була сформована романтичною традицією.
Модератором симпозіуму став професор, доктор габілітований Університету імені Адама Міцкевича у Познані Кшиштоф Трибус.
Перший день (7 квітня) симпозіуму був присвячений українській школі в польській літературі. Термін українська школа в польській літературі вперше вжито у 1837 році польським письменником Александром Тишинським. Згодом цей термін набув популярності в українському літературознавстві на означення групи польськомовних поетів і письменників доби романтизму, які у своїй творчості зверталися до української історичної тематики, зокрема описів побуту, природи, фольклору тощо. До представників цього напряму належить і Антоній Мальчевський, видання якого, власне, і відзначає 200-річчя.
Доцент кафедри слов’янської філології Оксана Ранюк виступила із доповіддю «Figury retoryczne w poezji Tarasa Szewczenki». Доповідачка зауважила, що поезія Тараса Шевченка є однією із найважливіших в українській літературі. Творчість поета, за словами доцента, має вагоме значення у стилістичному формуванні численних риторичних фігур, які завдяки своїй оцінній значимості здатні утримувати увагу аудиторії, активізувати думку та пробуджувати почуття читачів. Глибокий інтерес до функціонально-стилістичних особливостей використання риторичних фігур у поетичній практиці великого майстра слова залишається актуальним і сьогодні.
Старший викладач кафедри словʼянської філології Тетяна Мороз ознайомила всіх учасників симпозіуму зі спільними та відмінними рисами у творчості Лесі Українки та Марії Конопніцької («Twórczość Łesi Ukrainki i Marii Konopnickiej: wspólne i odmienne cechy»). Викладач зауважила, що в літературній спадщині обох письменниць спільних рис значно більше, ніж відмінних. Найзнаковішою у доробку Лесі Українки та Марії Конопніцької є поезія з тією самою назвою – «Contra spem spero». В обох поезіях простежуємо сподівання на розквіт українського та польського народів всупереч вкрай несприятливим зовнішнім обставинам, які обмежують їхні можливості для розвитку національного життя. Громадянська лірика як Лесі Українки, так і Марії Конопніцької зосереджена навколо патріотичних мотивів і теми туги за батьківщиною. Тому й донині художнє слово Лесі Українки та Марії Конопніцької живе в пам’яті народу, надихає читачів і письменників, а також є близьким ідейно-естетичним ідеалам України та Польщі.
Другий день (8 квітня) проходив у Бібліотеці Рачинських – одній з найстаріших польських бібліотек, яка була побудована в 1822−1828 роках за кошти графа, мецената науки й культури, письменника й видавця Едварда Рачинського.
Із вітальним словом до учасників симпозіуму звернулася директор бібліотеки Катерина Камінська.
Оскільки другий день літературного заходу був присвячений поемі Антонія Малчевського «Марія», учасникам представили оригінал рукопису та сучасне видання твору.
«Марія» стала першою польською романтичною поемою та першим українським твором у польській літературі. Отримала назву за ім’ям головної героїні. Поема була написана під впливом української народної творчості та мальовничої природи України, зокрема Наддніпрянщини, Волині, Поділля і Полісся. У ній відображено події в Україні 1660 року. Антоній Мальчевський написав твір за рік до своєї смерті.
Третього дня (9 квітня) доповідачі репрезентували теми Голодомору в українських поемах, української рецепції польських літературних репортажів, польських інтертекстів у новій українській поезії тощо.
Зауважимо, що серед учасників симпозіуму була кандидат філологічних наук, доцент Віра Меньок. Саме пані Віра привила любов до польської літератури викладачам кафедри Тетяні Мороз та Оксані Ранюк, які здобули другу вищу освіту у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (спеціальність «Мова і література (польська)»).
Участь у полоністичних симпозіумах має важливе значення у професійному зростанні науковців. Такі заходи створюють простір для обміну думками, ознайомлення з новими тенденціями, популяризації національної літератури в міжнародному контексті. Симпозіуми сприяють не лише глибшому осмисленню літературного процесу, а й формуванню спільних культурних ініціатив. Отже, активна участь у таких заходах є важливою складовою зміцнення міжкультурного діалогу та розвитку полоністичних студій у європейському контексті.
Щиро дякуємо організаторам симпозіуму за змогу доєднатися до наукового діалогу, поділитися власними напрацюваннями та почути цікаві й глибокі думки колег. Ваша професійність, гостинність і тепла атмосфера зробили участь у цьому заході справді незабутньою. Завдяки вам симпозіум став не лише платформою для обміну знаннями, а й джерелом натхнення для подальших досліджень.
Зичимо подальших успіхів у реалізації таких важливих ініціатив!
Додаткова інформація: https://amu.edu.pl/wiadomosci/aktualnosci/komunikaty-prasowe/v-sympozjum-im.-zofii-trojanowiczowej-temat-ukrainski-w-literaturze
Тетяна Мороз, доктор філософії, старший викладач
кафедри слов’янської філології
Ukrainian