Систематичною стала участь завідувача кафедри слов’янської філології, кандидата педагогічних наук, доцента Нелі Подлевської у стратегічній сесії «Українські студії в славістиці: візуалізація», організовані «Офісом підтримки вченого» (голова Офісу Олеся Ващук), який здійснює діяльність, спрямовану на створення умов та можливостей для реалізації інтелектуального потенціалу громадян України у сфері науки та інновацій, організовує заходи та розробляє механізми впровадження ініціатив та проєктів, що спрямовані на популяризацію України на міжнародному рівні.
Команда Офісу у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Державним підприємством «Український державний центр міжнародної освіти» та Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту започаткувала й організовує цикл стратегічних сесій «Українські студії в славістиці: візуалізація».
24 липня 2023 року було проведено перший захід із циклу міждисциплінарних стратегічних сесій. Захід проведено у змішаному форматі: слухачі та учасники дискусій – онлайн, спікери – офлайн. Мета заходу – переосмислення місця і ролі українських студій в сучасній славістиці, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі.
Напрямами роботи у стратегічній сесії були:
– Переосмислення архітектури сучасної славістики.
– Представлення українських студій у світі.
– Візуалізація України: національна ідея та українська ідентичність.
– Деколонізація і значення україністики в славістиці.
14 вересня відбулася друга зустріч за темою «Проблеми ідентичності культурної спадщини України». Модераторами зустрічі були: директор державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти», кандидат історичних наук, доцент Олена Шаповалова та голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, доктор юридичних наук, професор Олеся Ващук.
Зі вступним словом виступив Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України.
Із доповідями виступили:
- «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період» – директор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва Василь Чернець;
- «Злочини Кремля. Літературно-просвітницька діяльність об’єднання ДОБРУС» – науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Марина Гогуля;
- «Українська ідентичність в полікультурному середовищі: проблеми та механізми збереження. Українці Румунії: досвід збереження ідентичності в північній Добруджі та інші» – Наталія Петрова, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
28 вересня відбулася третя зустріч на тему «Представлення українських студій у світі». Модераторками заходу були: директор державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти», кандидат історичних наук, доцент Олена Шаповалова та голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Голова Офісу підтримки вченого, доктор юридичних наук, професор Олеся Ващук.
Зі вступним словом виступила Ольга Будник, Радник-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
Із доповідями виступили:
«Представлення українських студій у світі» – Уляна Автономова, керівник секретаріату Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;
«Українське слово у світі» – Володимир Яценківський, посол з особливих доручень Департаменту публічної дипломатії та комунікації МЗС України;
«Проєкти в галузі україністики: між адвокацією і творенням знань» – Олена Коваленко, менеджерка академічних програм Українського інституту;
«Роль українознавства у представленні України й українців у світі» – Юрій Фігурний, завідувач відділу української етнології Науково-дослідний інститут українознавства МОН України.
12 жовтня відбулася четверта зустріч на тему «Українська мова як іноземна: досвід викладання в Україні».
Зі вступним словом виступив Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України.
Доповіді на цій сесії мали:
«Українська мова за кордоном під час війни: від прав людини до обов’язків держави» – Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови;
«Актуальні виклики та перспективи викладання української мови як іноземної» – Софія Азовцева, викладач Школи української мови і культури Українського католицького університету, кандидат філологічних наук;
«Досвід викладання української мови іноземним студентам-філологам» – Світлана Дерба, доцент, завідувач кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук;
«Вітчизняні навчальні видання з української мови як іноземної: досягнення, виклики, перспективи» – Ганна Швець, доцент кафедри української філології для іноземних громадян Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук;
«Спеціалізація «Українська мова як іноземна» у Львівському національному університеті імені Івана Франка: досвід навчання студентів, перспективи удосконалення» – Ірина Кочан, професор, завідувач кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.
У листопаді було 2 зустрічі: 9 листопада та 23 листопада.
9 листопада відбулася шоста зустріч на тему «Роль діаспори у поширенні українських студій у світі».
Модераторами, як завжди, були: Олена Шаповалова, директор державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» та Олеся Ващук, голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, голова Офісу підтримки вченого.
Зі вступним словом виступив Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України.
Доповіді для усіх присутніх презентували:
«Українознавчі студії за кордоном: голос держави Україна у світі» – Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та звʼязків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»;
«Роль діаспори у поширенні українських студій у світі» – Алекс Гречанюк, Президент Світового конґресу українських молодіжних організацій (СКУМО);
«Вивчення української мови та культури: досвід Українського дому в Казахстані» – Ольга Наконечна, керівниця волонтерської ініціативи дружин дипломатів «Український дім в Казахстані»;
«Міждисциплінарна наукова мережа «Візія України: освіта, мова, міграція» (Німечинна) – Людмила Підкуймуха, співзасновниця мережі, наукова співробітниця (постдок) Ґіссенського університету імені Юстуса Лібіха; Леся Скінтей, співзасновниця мережі, наукова співробітниця (постдок) Інсбрукського університету.
23 листопада відбулася сьома стратегічна сесія «Завдання і повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови в контексті українського законодавства. Іспити на рівень володіння державною мовою».
Із доповіддю на тему «Завдання і повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови в контексті українського законодавства. Іспити на рівень володіння державною мовою» виступили: Юлія Чернобров, голова Національної комісії зі стандартів державної мови та Данута Мазурик, член Національної комісії зі стандартів державної мови.
21 грудня відбулася восьма стратегічна сесія на тему «Іноземний досвід роботи з діаспорою».
Прозвучали доповіді на теми:
«Європейські стандарти у сертифікації слов’янських мов на прикладі польської мови» – Павел Левчук, доктор гуманітарних наук, ад’юнкт Інституту славістики Польської академії наук.
«Мовні практики та освітні процеси вимушено переселених сімей з України в Німеччині» – Леся Скінтей, доктор гуманітарних наук, інститут германістики, Інсбрукський університет ім. Леопольда Франценса, Дарина Оробчук, доктор гуманітарних наук, інститут міжкультурної комунікації, Університет Гільдесгайма.
«Розвиток української програми словʼянських мов в Мічіганському університеті» – Світлана Роговик, директор Програми словʼянських мов, викладач кафедри слов’янських мов та літератури Мічіганського університету.
Усі доповіді викликали жваве обговорення дискусійних питань.
Усі стратегічні сесії мали науковий інтерес та взаємозбагатили їх учасників. Цінним став обмін досвідом, окреслення перспектив подальшої діяльності і розвитку обговорених питань і дискусій. І звісно ж, набуті додаткові знання завідувач кафедри слов’янської філології і як викладач дисциплін: «Вступ до слов’янської філології», «Міжкультурна комунікація у перекладознавчому аспекті», «Методика викладання філологічних дисциплін» зможе використовувати в удосконаленні навчального процесу під час викладання означених дисциплін.
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian