З 30 листопада до 2 грудня 2024 року доцент Ранюк Оксана Петрівна та старший викладач кафедри слов’янської філології Мороз Тетяна Олександрівна взяли участь у курсах для вчителів та викладачів польської мови «Praktyczne narzędzia i inspiracje w pracy nauczyciela języka polskiego: od motywacji po technologie». Курси були організовані Польським культурно-освітнім центром «Drzewo» (Polskie Centrum Kulturalno-Edukacyjne «Drzewo») (голова – Маргарита Кондратенко) під патронатом Першої Леді Республіки Польщі Аґати Корнахаузер-Дуди, що об’єднало педагогів із різних куточків України. Захід був присвячений не лише удосконаленню професійних навичок викладачів, але й обговоренню інноваційних методик, мотивації в освітньому процесі, використанню сучасних технологій і психологічних підходів до викладання.
Ця програма стала платформою для обміну досвідом і натхненням, а також нагадуванням про важливість ролі педагога в умовах сучасного світу.
Перший день, 30 листопада, розпочався о 10:00 з офіційного привітання учасників. Після короткого вступу від організаторів розпочалася серія лекцій, що мали на меті надати педагогам нові ідеї та стратегії для діяльності.
З 10:30 до 12:00 відбулася лекція Олени Раковської «Як утримувати мотивацію у вивченні польської мови?». Спікерка розкрила ключові аспекти підтримки інтересу до навчання як зі сторони учнів, так і вчителя.
Основними питаннями лекції було: як визначити індивідуальні потреби та мету учня; методи залучення здобувачів освіти до активного навчання, зокрема через ігрові форми та інтерактивні завдання; джерела натхнення для педагога, включаючи професійні спільноти, курси підвищення кваліфікації та використання новітніх освітніх інструментів.
Після лекції учасники взяли участь у короткій дискусії, під час якої ділилися власними історіями та труднощами в роботі.
Наступною стала лекція Ольги Варфоломеєвої «Практика мовлення на прикладі дискусійних клубів» (12:15–13:45). Спікерка акцентувала увагу на необхідності створити інтерактивне середовище для здобувачів освіти, де вони можуть використовувати польську мову в реальних комунікативних ситуаціях.
Серед основних питань лекції було: як організувати дискусійний клуб у закладі освіти; теми, що викликають зацікавленість у різних вікових груп; практичні поради щодо розвитку навичок критичного мислення та аргументації у процесі обговорень.
День завершився виступом Анни Пилипчук «Використання штучного інтелекту в освіті» (15:00–16:00). Лекторка продемонструвала, як інтегрувати сучасні технології в освітній процес, зокрема штучний інтелект (ШІ), який може слугувати інструментом підтримки для педагога.
Особливу увагу приділили інструментам на основі ШІ для створення навчальних матеріалів; викликам академічної доброчесності у цифрову епоху; етичним аспектам використання ШІ в роботі з учнями.
Заключним етапом дня стали інтерактивні майстер-класи та жвава дискусія.
Другий день (1 грудня) розпочався з лекції Олени Раковської «Як використовувати фільми та серіали у навчанні польської мови як іноземної» (10:00–11:30). Спікерка пояснила, як аудіовізуальні матеріали можуть стати ефективним інструментом для розвитку розуміння мови на слух, закцентувала на збагаченні словникового запасу та мотивації учнів.
Ключовими питаннями лекції були: вибір фільмів та серіалів, які відповідають рівню знань здобувачів освіти; методи інтеграції фільмів та серіалів на заняттях польської мови, зокрема через завдання та креативне письмо чи обговорення; створення конспектів занять на основі фільмів.
Далі була лекція Маргарити Кондратенко «Казкотерапія: створення терапевтичної казки та важливість обговорення почуттів» (12:00–13:30). Учасники розглянули, як казки сприяють розвитку емоційності здобувачів освіти, зокрема щодо усвідомлення своїх почуттів, вирішенню конфліктів та подоланню страхів.
Завершальною темою дня стала лекція Ірини Варфоломеєвої «Інтеграція та інклюзія в освіті» (13:45–14:45). Виступ охоплював питання: практичні підходи до роботи з учнями з особливими освітніми потребами; приклади успішної інтеграції в освітньому середовищі; використання індивідуальних планів розвитку для різних категорій учнів.
День завершився обговоренням викликів інклюзивного навчання.
Останній день навчальної програми, 2 грудня 2024 року, став урочистим завершенням заходу. Центральною подією дня було онлайн-з’єднання із Першою Леді Республіки Польщі пані Агатою Корнгаузер-Дудою.
Ця зустріч була надзвичайно символічною і зворушливою. Пані Корнгаузер-Дуда підкреслила свою глибоку повагу до вчителів польської мови, які щодня працюють у складних умовах, забезпечуючи якісну освіту для здобувачів освіти навіть у часи війни. Вона зазначила, що викладання польської мови в Україні є не лише мовним, але й культурним мостом, який сприяє взаєморозумінню та зближенню народів.
Під час зустрічі Перша Леді виявила особливий інтерес до освітнього процесу в Україні в умовах війни. Вона запитувала про труднощі, з якими стикаються вчителі, зокрема організацію навчання під час проблем з електропостачанням, обстрілів; доступу до навчальних матеріалів; мотивації учнів у стресових умовах, коли навчання може бути не в пріоритеті через безпекові чи особисті труднощі.
Особливий акцент був зроблений на важливості вивчення польської мови для зміцнення співпраці між двома країнами. Пані Дуда висловила готовність підтримувати ініціативи, що сприяють покращенню умов викладання, а також наголосила на необхідності продовження діалогу між освітніми системами Польщі та України.
Наприкінці зустрічі Перша Леді подякувала вчителям за їхню відданість, мужність і бажання змінювати майбутнє. Її слова стали джерелом натхнення для учасників програми, нагадуючи їм, що їхня праця є надзвичайно важливою не лише для здобувачів освіти, а й для суспільства загалом.
Ця зустріч стала потужним завершенням триденного заходу, додавши йому особливого значення та підкресливши міжнародну підтримку освітніх ініціатив навіть у найскладніші часи.
Триденна програма стала унікальною нагодою для вчителів та викладачів польської мови в Україні поглибити свої знання, дізнатися про інноваційні підходи та поділитися власним досвідом. Учасники отримали не лише теоретичні знання, але й практичні навички, що допоможуть їм вдосконалювати процес навчання.
Особливу увагу було приділено важливим аспектам мотивації, креативності, інтеграції та використанню сучасних технологій у навчанні. Такі ініціативи сприяють не лише професійному розвитку педагогів, але й зміцненню культурних зв’язків між країнами. Водночас викладачі набувають відповідних компетенцій, які сприяють розвиткові їхньої педагогічної майстерності у процесі освітньої діяльності зі здобувачами освіти.
Оксана Ранюк, доцент кафедри слов’янської філології