З 2 вересня по 21 вересня 2024 року студенти-магістранти другого курсу, що навчаються за освітньою програмою «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська», проходили перекладацьку практику. Програмою практики передбачено ознайомлення з діяльністю перекладацьких бюро, інших організацій, діяльність яких пов’язана з перекладом, виконання перекладу польського тексту українською мовою, українського тексту – польською, складання глосарію та здійснення перекладацького коментаря щодо застосованих у процесі перекладу перекладацьких трансформацій. Результати практики потрібно було оформити у вигляді звіту встановленої форми. Передбачено також публічний захист результатів перекладацької практики. Керівник перекладацької практики – Людмила Станіславова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології.
Магістранти, які проходили перекладацьку практику 2024 року, поставилися до виконання завдань практики досить відповідально. Це стосується передусім якості перекладу текстів, а також виконання перекладацьких коментарів, створення глосаріїв.
У ході захисту результатів практики магістранти відповідали на питання, пов’язані зі змістом виконаних перекладів, з особливостями баз практики тощо. Оскільки захист практики публічний, присутніми були і магістранти першого курсу, а також студенти бакалаврського рівня. Для усіх присутніх надзвичайно цікавими і корисними були розповіді практикантів про здобутий досвід. Висловлені у ході захисту практики пропозиції щодо покращення методичного забезпечення практики, щодо створення додаткових форм підготовки до перекладацької практики.
Надзвичайно цікаво склалася розмова із магістранткою Оленою Станішевською, яка має уже значний досвід перекладацької діяльності і розповіла багато цікавого про підготовку перекладача до здійснення перекладу, про особливості роботи фірми, з якою вона співпрацює тощо.
Комарницька Ольга запропонувала створити при кафедрі слов’янської філології «Клуб перекладачів» для можливості зустрічей із перекладачами-практиками, обміну думками щодо труднощів перекладу, для обміну власним здобутим перекладацьким досвідом. Пропозицію підтримали усі присутні, її буде втілено у цьому навчальному році.
Ткаченко Ольга наголосила на тому, що у процесі виконання завдань практики дотримувалася положень теорії скопусу, згідно з якою переклад повинен мати на увазі створення тексту у цільових умовах, із цільовим завданням і для цільової аудиторії. Саме тому переклад офіційно-ділових і художньо-публіцистичних текстів Ольга Ткаченко здійснювала з різною мірою еквівалентності оригіналу і перекладу.
Ніколайчук Ірина підкреслила необхідність перед здійсненням перекладу «вжитися» у сферу, якої стосується той чи інший переклад. Це передбачає ознайомлення із польськими й українськими текстами певної тематики, що дасть можливість отримати чітке уявлення про систему термінів у польській і в українській мові, про особливості використання мовних кліше тощо.
Горбач Марина підкреслила необхідність звернення до експертів у певній сфері для усунення труднощів у перекладі окремих фрагментів тексту. Із досвіду Марини Горбач, перекладач, готуючись до обслуговування роботи, скажімо, делегацій, повинен мати на увазі не тільки тематику офіційної частини, але й заходів неофіційних. Так, перекладач має бути готовим спілкуватися з іноземними гостями під час вечері у ресторані, а отже – відповідати на можливі питання щодо особливостей національної кухні, зокрема замовлених страв. У ході екскурсій можуть виникати питання щодо звичаїв, традицій, історичних подій, пов’язаних із відвідуваними локаціями. Отже, передперекладацька підготовка має бути різнобічною.
Савчук Оксана і Коробенко Тетяна, які проходили практику у «Товаристві польської культури» Березівщини у Рівненській області, поділилися досвідом командної роботи, оскільки на замовлення Товариства виконували переклад текстів спільної тематики – драматичної історії села Липники в умовах більшовистського терору, зокрема спрямованого проти представників польської національності, проти вірян католицької церкви. Обговорення окремих труднощів перекладу суттєво допомагали віднайденню кращих його варіантів. Також магістрантки зауважили, що переклад текстів, пов’язаних із польсько-українською історією, є досить болісним. Перекладачеві потрібно займати надзвичайно виважену, толерантну позицію.
Вікторія Клак наголосила на тому, що набуття перекладацького досвіду варто пов’язувати із волонтерською діяльністю. Зокрема, сама вона активно працювала на волонтерських засадах, забезпечуючи комунікацію польських волонтерів з українцями на початку російсько-української повномасштабної війни. Особливо вражаючою для Вікторії Клак була участь у проєкті польських журналістів, які брали інтерв’ю у жителів України.
Магістранти-практиканти ділилися враженнями від використання довідкових матеріалів, словників, засобів електронного перекладу, сервісів, які допомагають у редагуванні перекладів. Це дозволило усім присутнім поглибити свої знання щодо використання таких застосунків.
Луженецька Катерина порадила перекладачам-початківцям звертатися до перекладацьких фірм з пропозиціями співпраці, виконувати тестові завдання, які фірми зазвичай пропонують претендентам. Зокрема, це зазвичай дає можливість користуватися спільним глосарієм фірми, що досить корисно для перекладача.
Магістранти-практиканти висловили пропозиції щодо доповнення методичного забезпечення практики матеріалами про особливості перекладу власних назв. Це буде враховано при перегляді методичного забезпечення.
Варто зазначити, що і сама перекладацька практика, і її захист залишили багато позитивних вражень і у самих практикантів, і у присутніх на публічному захисті, і у членів комісії по захисту перекладацької практики.
Завідувач кафедри слов’янської філології Наталія Торчинська висловила подяку усім учасникам захисту практики за ретельне ставлення до підготовки матеріалів, за їхні поради і побажання наступним здобувачам освіти і побажала успіхів у подальшій роботі.
Гарант освітньої програми Людмила Станіславова