5 листопада 2024 року здобувачки освіти за другим (магістерським) рівнем, які навчаються на ОПП «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська» Анна Моргачова (ФППм-24), Алла Єльська (ФППм-24) та Наталія Тихончук (ФППм-23) відвідали чергову зустріч історичного клубу, організованого Польським інститутом у Києві. Цього разу темою обговорення були взаємозв’язки між Гетьманщиною та Річчю Посполитою – «Річ Посполита Козацька, або Скільки річпосполитського спадку було в Гетьманщині».
Лектор Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка детально проаналізував, як ці різні світи взаємодіяли між собою.
Попри поширену думку про їхню ворожнечу, історичний спадок Речі Посполитої мав значний вплив на формування політичних і військових інститутів козацької держави, її судову систему, економіку та право. На лекції розглядалися теми, пов’язані з тим, чому Іван Мазепа називав Гетьманщину «нашою Річчю Посполитою», а також як представники козацької еліти запозичували політичні й культурні моделі, характерні для Речі Посполитої. Слухачі мали змогу зануритися в історичний контекст XVII–XVIII століть і краще зрозуміти, як спільна спадщина двох держав вплинула на розвиток політичної культури та державного устрою Гетьманщини.
Такі заходи надзвичайно важливі в умовах сучасних подій та взаємовідносин між Польщею та Україною. Майбутні філологи і перекладачі повинні знати історію, культуру, побут держави, мову якої вивчають. Отримана інформація в контексті вивчення таких дисциплін, як «Міжкультурна комунікація у перекладознавчому аспекті», «Основні тенденції розвитку польської літератури», дозволяє застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань, сприяє критичному осмисленню історичних надбань та новітніх досягнень філологічної науки, усвідомленню літератури як полісистеми, розумінню еволюційного шляху розвитку вітчизняного і світового літературознавства тощо.
Інформація кафедри слов’янської філології