Гостьова лекція Віталія Мудракова, кандидата філософських наук, доцента, дослідника Коледжу імені Фрідріха Ніцше (Німеччина)

         Слухачами лекції, яка відбулася 25 березня 2026 року, були здобувачі вищої освіти магістерського і бакалаврського рівнів спеціальності В11 «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська», викладачі кафедри слов’янської філології, випускники кафедри, з якими підтримується постійний зв’язок, зокрема Наталя Шарманова (сьогодні доцент кафедри української філології КДПУ), а також колеги-стекхолдери із Запорізького національного університету (доцент Кирило Тарасенко зі студентами), Криворізького державного педагогічного університету (завкафедри Тетяна Мішеніна).

Лектор В. Мудраков поділився досвідом навчання у 2020-2021 рр. у Школі перекладачів «Між вухами» м. Києва. Цей досвід став у пригоді при роботі з перекладом праці Маркуса Ґабріеля «Моральний поступ у темні часи: універсальні цінності XXI століття». Слухачі лекції отримали можливість познайомитися з цікавими фактами із життя самого Ґ. Маркуса. Цей сучасний філософ працює у сегменті популярної філософської літератури. Популярний не тільки у Німеччині, а й у багатьох європейських країнах. У 29 років він став очільником кафедри у Боннському університеті, отже, став наймолодшим серед очільників кафедр Німеччини.  

       

  Маркус Габріель у своїй праці шукає відповіді на надважливі питання сучасного життя. Чи справді в сучасному світі «у кожного своя правда»? Філософ кидає виклик панівному хаосу думок і цінностей. Він доводить: без спільних орієнтирів ми беззахисні перед екологічними та політичними загрозами. Його теорія «нового морального реалізму» повертає віру в існування об’єктивного добра. Це книга про те, як розпізнати моральні факти в епоху нігілізму та навчитися діяти, спираючись на розум і повагу до гідності кожної людини, перетворюючи моральний поступ із мрії на реальну стратегію виживання людства. Отже, знайомство з працею Маркуса Ґабріеля стало для здобувачів освіти, викладачів ще одним поштовхом до пошуку шляхів подолання глобальних викликів, до усвідомлення ролі кожної особистості у боротьбі з ворогом.

         Віталій Мудраков розповів про особливості роботи над перекладом філософського тексту. Він виклав основні тези стосовно такого перекладу.

         Ясність – це не спрощення (і не треба її «покращувати»)

         Філософський текст може бути складним для сприйняття, але ця складність часто є частиною самої думки. Перекладач не має права «розжовувати» текст для читача або робити його простішим, ніж він є в оригіналі. Намагання зробити текст «зрозумілим» часто призводить до втрати специфічних філософських нюансів. Ясність у перекладі — це прозорість думки автора, а не її примітивізація.

Філологічна точність і робота аргументу

         У філософії кожне слово –  це термін або цеглина в логічній побудові. Потрібно зберігати не лише значення слів, а й логічну структуру доведення. Якщо автор вживає специфічне поняття (як-от «моральний факт» у Маркуса Габріеля), перекладач має бути послідовним у його вживанні. Читач перекладу повинен мати змогу простежити ту саму логічну траєкторію, яку вибудував автор, без «логічних дірок», що могли виникнути через неточний добір слів.

Три рівні перекладу (Що? Навіщо? Чому саме так?)

Це комплексний підхід до аналізу тексту перед тим, як перенести його в іншу мову:

Що сказано?: Розуміння фактичного твердження.

Навіщо сказано?: Розуміння мети автора – він критикує, стверджує, іронізує чи висуває гіпотезу?

Чому сказано саме так?: Чому обрано саме ці метафори чи синтаксичні конструкції? У філософії форма часто невіддільна від змісту.

         Переклад як етична практика

         Переклад – це не просто технічна заміна слів однієї мови словами іншої, це акт інтелектуальної чесності. Перекладач бере на себе відповідальність за «голос» автора в іншій культурі. Це повага до Іншого (автора) та до читача. Етичність полягає у відмові від нав’язування власних поглядів тексту та у визнанні того, що переклад – це служіння істині, яку намагається донести оригінал.

         І ці змістовні тези, підкріплені прикладами із перекладу, і фахова майстерність Віталія Мудракова як філософа і перекладача, як лектора викликала неабияку цікавість слухачів, спонукала до жвавої дискусії, у ході якої йшлося і про тонкощі перекладу, і про ментальність представників німецької, української нації, і про формування символів української визвольної боротьби у міжнародному просторі тощо. Таким чином, матеріал лекції став «живим» доповненням до матеріалів низки освітніх компонентів магістерської освітньої програми «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська» (Міжкультурна комунікація у перекладацькому аспекті; Проблемні питання польської мови та літератури; Методологія та організація наукових досліджень), до бакалаврської освітньої програми «Філологія. Польська мова і література, друга мова – англійська, переклад» (Вступ до перекладознавства; Основи філологічних досліджень; Теорія і практика перекладу тощо).

Щиро дякуємо Віталію Мудракову за професіоналізм та ґрунтовний виклад матеріалу, що викликав щирий інтерес у всієї аудиторії. Лекція не лише збагатила нас новими знаннями, а й подарувала справжнє інтелектуальне задоволення.

Додаткова інформація за покликаннями: https://kdpu.edu.ua/praktychnoi-psykholohii/zahalna-informatsiia/817-kafedry/ukrainskoi-movy/novyny-ta-oholoshennia/32739-pro-temni-chasy-ta-svitli-sensy-u-filosofskoho-filolohichnomu-aspekti-vidvidano-hostovu-lektsiiu-vitaliia-mudrakova.html

Інформація кафедри слов’янської філології