На сучасному етапі розвитку українсько-польських відносин особливого значення набуває діяльність громадських організацій, що об’єднують етнічних поляків та прихильників польської культури. Спілки поляків в Україні та численні культурно-просвітницькі товариства є не лише осередками збереження національної ідентичності, а й важливими партнерами для академічної спільноти, зокрема у сфері філології та перекладознавства.
Українсько-польський центр європейської інтеграції (УПЦЄІ) при кафедрі слов’янської філології активно співпрацює із такими громадськими організаціями. Зокрема, член кафедри Серкова Ю.І. є очільником Хмельницького обласного відділення Спілки вчителів-полоністів України. Згадана співпраця дозволяє УПЦЄІ долучатися до освітньої місії та популяризації польської мови. Центр є майданчиком проведення мовних конкурсів, олімпіад («Проведення І етапу Міжнародної олімпіади з полоністики на регіональному рівні» https://ksf.khmnu.edu.ua/provedennya-i-etapu-mizhnarodnoyi-olimpiady-z-polonistyky-na-regionalnomu-rivni/ ), сприяє міжкультурному діалогу: бере участь у проведенні Днів польської культури, заходів до національних свят («Piorem po polsku»: від польського диктанту до майбутнього студента Хмельницького національного університету» https://ksf.khmnu.edu.ua/piorem-po-polsku-vid-polskogo-dyktantu-do-majbutnogo-studenta-hmelnyczkogo-naczionalnogo-universytetu/ ), організовує і проводить методичні полонійні семінари («Навчання польської мови в Україні під час воєнного стану: Хмельницький національний університет як платформа інноваційного розвитку полонійної освіти» (https://ksf.khmnu.edu.ua/navchannya-polskoyi-movy-v-ukrayini-pid-chas-voyennogo-stanu-hmelnyczkyj-naczionalnyj-universytet-yak-platforma-innovaczijnogo-rozvytku-polonijnoyi-osvity/ ) тощо.
Завдяки діяльності УПЦЄІ реалізується також партнерство спілок поляків України в академічній сфері. Так, 27 березня 2026 року було проведено зустріч із керівниками, представниками спілок поляків України, які навчалися у Хмельницькому національному університеті за освітньою програмою «Філологія. Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська» у різні роки. Ключовим у ході зустрічі стало питання забезпечення освітньої діяльності ХНУ, кафедри слов’янської філології за згаданою освітньо-професійною програмою. Оскільки учасники зустрічі навчалися за ОПП, мають досвід застосування отриманих знань, умінь у практичній діяльності, декан ГПФ Подлевська Н.В., завідувачка кафедри слов’янської філології Торчинська Н.М., гарант ОПП Станіславова Л.Л. звернулися до них із проханням дати оцінку рівню організації освітнього процесу за ОПП, а також – висловити зауваження і пропозиції щодо його удосконалення.
Щодо рівня організації освітнього процесу – випускники ОПП висловили численні подяки за високий рівень викладання дисциплін, їх добір; за активне використання цифрових ресурсів у процесі навчання; за студентоцентризм у стосунках викладачів і студентів; за можливість налагодження комунікації із представниками громадських організацій багатьох міст України, адже географія здобувачів вищої освіти магістерського рівня за цією ОПП досить широка; за наявність потужного блоку дисциплін, що готують до викладацької діяльності, тощо. Кафедра слов’янської філології вдячна за такі оцінки. Але найкориснішим результатом зустрічі стали власне пропозиції випускників.
Оскільки випускники магістратури працюють у різних організаціях, установах, було висловлено різні бачення щодо удосконалення ОПП. Так, Колеснікова Ю., яка поєднує громадську діяльність із роботою у закладі середньої освіти, вважає, що варто збільшити кількість годин на методику викладання польської мови і літератури, зокрема додати матеріал щодо викладання у закладах середньої освіти. Добровольська Л. звернула увагу на те, що викладачам закладів вищої освіти у пригоді стали б матеріали таких дисциплін, як «Педагогічна інженерія», «Педагогічний менеджмент». Уже у ході обговорення було прийнято попереднє рішення про можливість надалі пропонувати магістрантам у числі вибіркових дисциплін мінор-модулі, спрямовані на поглиблення компетенцій, пов’язаних із вчительською, викладацькою діяльністю.
Водночас Ніколайчук І. висловила пропозицію щодо приділення у ході навчання більшої уваги художньому, публіцистичному перекладу у мовній парі «польська/українська». Павлюк О. підкреслив, що особливого значення набуває переклад текстів письменників, які проживали в окремих регіонах України, зокрема на Поділлі (Ян Бжехва, Юліан Вітлешановський тощо). Єльська А. зауважила, що варто також більше уваги приділити опануванню особливостей польсько-українського ділового, наукового спілкування. Попереднє рішення, як результат обговорення, – розроблення і впровадження таких вибіркових дисциплін, як семінар із художнього, публіцистичного перекладу, як практикум із перекладу ділових, наукових текстів.
Коць М., яка є очільником Спілки випускників-полоністів при кафедрі гуманітарно-педагогічному факультеті ХНУ, поділилася своїм досвідом у розробленні ґрантових проєктів, спрямованих на міжкультурну українсько-польську взаємодію. Було прийнято попереднє рішення про долучення кафедри слов’янської філології, магістрантів кафедри до подібних проєктів, зокрема у співпраці з фундацією «Допомога полякам на Сході».
Буланова С. запропонувала надавати можливість здобувачам освіти при кафедрі слов’янської філології готуватися до іспиту для отримання офіційного державного сертифіката з польської мови на рівнях C1 та C2. Це може бути сертифікатна програма підготовки на платній основі. Таку пропозицію взято до уваги.
Кафедра слов’янської філології, Українсько-польський центр європейської інтеграції запросив учасників зустрічі, усіх охочих до участі у наукових, освітніх, культурних заходах, до профорієнтаційної роботи.
Отже, діяльність польських товариств в Україні є невід’ємною частиною сучасного соціокультурного ландшафту, яка зміцнює інтелектуальні зв’язки між нашими народами та створює сприятливі умови для підготовки фахівців-гуманітаріїв.
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian