
Сучасний освітній і науковий простір вимагає від майбутніх дослідників та перекладачів не лише глибоких професійних знань, а й безкомпромісного дотримання високих етичних стандартів. Саме цим актуальним питанням було присвячено зустріч із магістрантами освітньої програми «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська», яка відбулася на кафедрі слов’янської філології Хмельницького національного університету.
Головною метою заходу стало комплексне ознайомлення майбутніх магістрів із нормативно-правовою базою академічної доброчесності, а також із регламентом і межами легітимного використання технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітньому процесі та під час підготовки кваліфікаційних робіт.

Спікер зустрічі – Володимир Милько, представник відділу забезпечення якості вищої освіти ХНУ. Його доповідь була присвячена впровадженню інноваційного та надзвичайно важливого документа – «Політики використання штучного інтелекту у Хмельницькому національному університеті», що спирається на новий Закон України «Про академічну доброчесність».
Спікер наочно та на конкретних кейсах (зокрема, на інтерактивному кейсі «Муза») продемонстрував магістрантам «допустимі межі» застосування генеративного ШІ. Володимир Милько чітко окреслив дві базові позиції ХНУ:
1. Повне скасування/заборона використання ШІ на окремих етапах навчання, коли завдання передбачає винятково демонстрацію власних знань, розуміння та навичок здобувача.
2. Обмежене та легітимне використання інструментів ШІ, що передбачає допомогу в генерації ідей, структуруванні матеріалу, редагуванні чи перевірці граматики.
Особливий акцент було зроблено на обов’язкових умовах використання ШІ в освіті та науці: здобувач зобов’язаний критично аналізувати результати ШІ, перевіряти достовірність наданих інструментом даних, обов’язково зазначати факти використання ШІ у розділі роботи про методи дослідження та нести повну персональну авторську відповідальність за фінальний контент.
Володимир Мілько особливу увагу звернув на правила оформлення бібліографічних записів джерел, згенерованих ШІ.

До обговорення активно долучилися викладачі кафедри, зокрема гарант освітньої програми Людмила Станіславова та керівники магістерських досліджень. Було зазначено, що для магістрантів-перекладачів володіння цифровими інструментами та розуміння етичних меж їхнього використання є невід’ємною частиною професійної компетентності.
Проведена зустріч засвідчила, що кафедра слов’янської філології ХНУ впевнено тримає курс на модернізацію освітнього процесу, інтеграцію передових технологій навчання та виховання нового покоління науковців, для яких академічна чесність є внутрішнім життєвим орієнтиром та основою майбутнього професійного капіталу.
Інформація кафедри слов’янської філології