25 вересня 2026 року на кафедрі слов’янської філології відбувся успішний захист перекладацької практики здобувачів вищої освіти освітньої програми «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська». До складу комісії із захисту практики увійшли гарант ОПП «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська» Людмила Станіславова, декан ГПФ Неля Подлевська, завкафедри слов’янської філології Наталія Торчинська, директор бюро перекладів «АпостильХелп» Сергій Павлюк.
Ця подія стала важливим етапом професійного становлення майбутніх перекладачів, продемонструвавши їхню готовність до практичної діяльності, впевнене володіння сучасними інструментами перекладу та здатність успішно подолати складні лексико-стилістичні виклики.
У ході захисту здобувачі представили звіти про проходження практики на базі провідних установ та агенцій, серед них: Бюро перекладів «Антей» (м. Кам’янець-Подільський), Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького (м. Кременець), Центральна публічна бібліотека (м. Хмельницький), Новоушицька селищна рада, Бюро перекладів «Центр» (м. Кам’янець-Подільський), ПП «Інтурист-Вінниця» (м. Вінниця), Центр іноземних мов та бюро перекладів «Enjoy» (м. Хмельницький), Приватна нотаріальна контора (м. Хмельницький) тощо.
Практиканти активно працювали з різножанровим контентом: офіційно-діловою документацією (довідками, актами цивільного стану, юридичними, економічними, а також науковими текстами з проблем кваліфікаційної роботи практиканта. Особливу увагу в звітах було приділено аналізу перекладацьких трансформацій. Зокрема, дослідження показали перевагу лексико-термінологічних трансформацій (сукупно близько 75 %), що зумовлено глибокими розбіжностями між правовими та адміністративними системами України й Польщі, вимагаючи від здобувачів не механічної заміни, а точної контекстуальної адаптації до вимог національного законодавства. Крім того, під час практичної діяльності студенти самостійно сформували репрезентативні глосарії безеквівалентних адміністративних, банківських, медичних та історичних реалій.
Важливою складовою звітів з перекладацької практики став огляд використаних ресурсів та технологій. Практиканти залучали сучасний інструментарій, що охоплював програмне забезпечення Microsoft Word, Excel та Adobe Acrobat, спеціалізовані CAT-системи з пам’яттю перекладів і термінологічними базами, а також електронні словники та платформи перекладу. Звітували про попереднє редагування та постредагування машинних перекладів, про саморедагування перекладеного контенту, та редагування контенту інших перекладачів. Серед головних труднощів, із якими зіткнулися здобувачі, виділено пошук точних термінологічних відповідників, переклад багатозначних слів, власних назв і назв установ, а також адекватне відтворення специфічного історичного контексту та збереження офіційно-ділового стилю оригіналу. Подолати ці перешкоди допомогли поглиблений контекстуальний аналіз, опрацювання кількох довідкових джерел та критичне осмислення прийнятих перекладацьких рішень.
Загалом враження магістрантів від проходження перекладацької практики виявилися надзвичайно позитивними та натхненними. Виконання реальних завдань та робота у профільних установах викликали у практикантів щире захоплення і стали важливим першим досвідом двостороннього перекладу. Привітна атмосфера, підтримка й професійна допомога з боку колективів баз практики зробили робочий процес максимально комфортним, а сама практика довела готовність здобувачів до подолання складних фахових викликів та роботи з різними функціональними стилями. Крім того, магістранти відзначили високу практичну цінність здобутого досвіду для майбутніх магістерських досліджень, адже робота зі спеціалізованими джерелами, термінологією, галузевими кодексами та словниками тощо сформувала впевненість у власних силах.
З огляду на результати проходження практики, були сформульовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення практичної підготовки майбутніх фахівців. Зокрема, висловлено пропозицію розширювати спектр практичних завдань шляхом залучення більшої кількості різножанрових текстів (художніх, науково-популярних, юридичних та публіцистичних), поглиблювати навчання роботі з сучасними технологіями та CAT-системами, а також приділяти більше уваги особливостям офіційного і юридичного дискурсу у польсько-українській мовній парі, зокрема через знайомство з міжнародними проєктами та нормами на кшталт RODO. Висловлено також пропозицію продовжувати зміцнювати зв’язки з профільними установами культури та бізнесу задля глибшого занурення в середовище міжкультурного діалогу. Серед додаткових перспективних ініціатив виділено запровадження практичних тренінгів із пост-редагування машинного перекладу для адаптації до сучасних трендів індустрії нейромереж, організацію міждисциплінарних проєктів у співпраці з юристами чи істориками, а також створення єдиного студентського цифрового банку глосаріїв і пам’яток перекладу на базі кафедри для користування наступними поколіннями студентів.
Загалом успішний захист практики підтвердив високий рівень підготовки студентів кафедри слов’янської філології.
Проведений захід наочно продемонстрував, що ефективне поєднання академічних теоретичних знань із реальним практичним досвідом роботи з польською та українською мовами надійно забезпечує формування міцних професійних компетентностей, необхідних для побудови успішної кар’єри в сучасній динамічній сфері перекладацьких послуг.
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian