Участь викладачів кафедри слов’янської філології в роботі Лінгвістичної школи «Потебнянський колегіум» (ІV сесія)

Учетверте поспіль наукова спільнота Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України ініціювала проведення дистанційної лінгвістичної школи «Потебнянський колегіум», що тривала з 21 по 25 вересня 2026 року. Головним завданням цього п’ятиденного проєкту стало висвітлення актуальних наукових напрацювань сучасної лінгвістики. Захід давно вийшов за межі суто філологічного середовища, об’єднуючи науковців різних спеціальностей і студентську молодь: цього року кількість зареєстрованих учасників із України та закордоння перевищила п’ятсот осіб.

Уже традиційно до роботи колегіуму доєдналися викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, зокрема завідувач кафедри слов’янської філології, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Торчинська, кандидат філологічних наук, доцент Ольга Жвава та доктор філософії, доцент Тетяна Мороз.

Кожен день інтенсиву був сповнений нових ідей та дискусій, а ключовими акцентами програми стали такі лекції:

«Таємниця слов’яноруської мови», якою розпочав освітній цикл іноземний член НАН України, професор Віденського університету (Австрія) Міхаель Мозер, котрий очолює Інститут славістики. Його виступ був присвячений аналізу цього поняття та суміжних термінів у різноманітних наукових джерелах.

Другу доповідь першого дня виголосив головний науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, академік НАН України Григорій Півторак. Презентуючи тему «Українці і росіяни в системі суспільно-історичних та мовних координат», дослідник на основі достовірних джерел аргументував тезу про просторову та часову відмінність у формуванні двох народів. Доповідь супроводжувалася показовими фактами з історії мови, культури, народного побуту, господарювання, суспільних відносин та національної психології.

Актуальну дискусію навколо фемінативів продовжила доктор філологічних наук, професор кафедри славістики Університету імені Франтішека Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) Алла Архангельська з лекцією «Фемінативи в українському мовопросторі: традиція чи мода?». Учена дослідила функціонування сучасних фемінативів в історичному розрізі та в сьогоднішніх реаліях, зіставляючи мовну традицію з мовним смаком епохи. Аналіз охопив також вплив сучасної мовної політики та громадську думку щодо розширення корпусу фемінітивної лексики.

Другий робочий день школи, 22 вересня, відкрила доповідь «Штучний інтелект у творчій лабораторії мовознавця», яку виголосив доктор філологічних наук, завідувач відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Пилип Селігей. Актуальність дискусій навколо інтеграції ШІ в гуманітарні дослідження зумовила високу зацікавленість аудиторії цією темою. Лектор наочно показав, як сучасні алгоритми допомагають оптимізувати роботу з джерельною базою, корпусним аналізом текстів, укладанням словників, перекладацькими завданнями та оформленням публікацій. Крім переваг, науковець проаналізував слабкі місця штучного інтелекту: пояснив принципи точного формулювання запитів і перевірки отриманих результатів, попередив про небезпеку вигаданих ШІ даних і спрогнозував еволюцію лінгвістичної роботи з появою профільних цифрових асистентів.

Програму вівторка продовжила старша наукова співробітниця відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук Леся Ажнюк із доповіддю «Політичні наративи й пропаганда в сучасній суспільно-політичній комунікації і в лінгвістичній експертизі». Дослідниця показала, як дискурсивні конструкти перетворюються на прагмасемантичний фундамент пропагандистських технологій, схарактеризувавши ті її прояви, що кваліфікуються законодавством як вербальні злочини. На прикладі пропаганди війни лекторка детально розібрала структуру подібних правопорушень та їхні дистинктивні критерії.

Цього ж дня наукова співробітниця того ж відділу, кандидат філологічних наук Олександра Малаш зосередилася на темі неформального навчання під час бесіди «Неформальна освіта дорослих: курс на україноцентричність», присвяченій ініціативам громадської організації «Рух Єдині». Слухачі обговорили роль таких проєктів у підвищенні мовної свідомості, ефективність методик «лагідної українізації» після 24 лютого 2022 року, а також подальші кроки в цьому напрямі. Дискусія переросла в активний діалог: учасники колегіуму ділилися власним волонтерським досвідом популяризації державної мови та висловили готовність долучити студентську молодь до цієї діяльності.

Третього дня слухачі Потебнянського колегіуму традиційно зустрілися з очільниками ключових державних інституцій, що формують сучасну мовную політику. Лекцію «Інституція Уповноваженого із захисту державної мови в архітектурі сучасної мовної політики: від філософії слова до правозастосування» виголосила Уповноважена із захисту державної мови, доктор філологічних наук, професор Олена Івановська. Вона актуалізувала науковий доробок Олександра Потебні в контексті нинішньої російської агресії, наголосивши, що захист мови тотожний обороні національної безпеки та ідентичності. Окрему увагу лекторка звернула на лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях і проблему «позаурочної двомовності» в освітньому середовищі, підкресливши потребу розробки практичних рекомендацій спільно з соціолінгвістами.

Естафету продовжила голова Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук Юлія Чернобров із виступом «Мовний стандарт: генеза поняття, сучасний стан та перспективи». Вона окреслила виклики мовного стандартування та його значення для утвердження мовної ідентичності, презентувавши вже затверджені комісією норми та плановані етапи термінологічної стандартизації. Презентація викликала практичний інтерес: чимало слухачів виявили бажання долучитися до профільних робочих груп, отримавши для цього необхідні інструкції.

Завершив лекційний блок четверга колишній Уповноважений із захисту державної мови (2020–2025 рр.), народний депутат України VIII скликання, кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь із темою «Державна мова в окупації: нова динаміка лінгвоциду і стратегія мовної деокупації». Доповідач проаналізував механізми руйнування українського культурно-мовного простору загарбницькими адміністраціями та обґрунтував необхідність розбудови цілісної стратегії деокупації мови, яка передбачає не лише відновлення функціонування українського слова, а й реінтеграцію мовців та відродження освітньої інфраструктури.

У п’ятницю, 25 вересня, програму збагатила лекція «З історії українського мовознавства в Німеччині: від Олександра Потебні до Юрія Шевельова», яку прочитала керівниця Лекторату української мови Мовного центру Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), кандидат філологічних наук Олеся Лазаренко. Спираючись на унікальні архівні розвідки з німецьких вишів та європейських славістичних часописів (зокрема “Archiv für slavische Philologie” та “Zeitschrift für slavische Philologie”), дослідниця простежила вільний від цензурного тиску шлях вивчення української мови з кінця ХІХ століття – від праць О. Потебні, П. Житецького й С. Смаль-Стоцького до діяльності Українського наукового інституту в Берліні (де працював і Ю. Шевельов) та Українського Вільного Університету.

Фінальним акордом четвертого Потебнянського колегіуму стала традиційна інтерактивна сесія у форматі «Питання – Відповідь». На запитання слухачів вичерпно відповідали провідні представники дирекції та наукових відділів Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України: завідувач відділу слов’янських мов, доктор філологічних наук Пилип Селігей, завідувачка відділу мов України, кандидат філологічних наук Оксана Михальчук та заступник директора з наукової роботи, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко.

Усі учасники ІV лінгвістичної школи «Потебнянський колегіум» отримали сертифікат підвищення кваліфікації (15 академічних годин (0,5 кредиту EKTC)).

Щиро дякуємо Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за прекрасну можливість уже вкотре стати частиною такого надпотужного наукового заходу. Щорічна участь у лінгвістичній школі дарує безцінний досвід, надихає на нові дослідження та зміцнює фахову єдність мовознавчої спільноти.

Тетяна Мороз, доктор філософії,

доцент кафедри слов’янської філології