9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997 р. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.
На кафедрі слов’янської філології, яка займається підготовкою й україністів, і полоністів, до цього дня готувалися заздалегідь.
1. Участь викладачів і студентів кафедри у міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у світі».
Раз на два роки Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою запрошує взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у світі». Цьогоріч до участі в конференції долучилися викладачі кафедри слов’янської філології – завідувач Неля Подлевська, доцент Інна Горячок, студенти 1 курсу освітньо-професійних програм «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)» та «Польська мова і література, друга мова – англійська». Конференція відбувалася у змішаному форматі.
«У час російсько-української війни мовне питання продовжує залишатися одним із ключових. Ми обороняємо не тільки територіальні кордони, а й наші культуру, мову, цінності. Яке місце сьогодні посідає українська мова у світі та в Україні? Чи збільшиться запит на українську мову після перемоги України в російсько-українській війні? Як поширювати українську мову в Україні та у світі? Які методики для викладання української мови в іншомовних авдиторіях і класах найкраще застосовувати? Як працювати з вимушеними мігрантами?» Це перелік тих питань, які порушували під час конференції організатори й учасники – науковці, викладачі і вчителі, громадські діячі, журналісти та всі охочі.
Як зазначила директорка МІОКу Ірина Ключковська: «Сьогодні – це час для наступальних дій на всіх фронтах! Час для неухильного жорсткого дотримання Закону про мову, час для активного просування української мови за кордоном», тож 4 листопада, напередодні Дня української мови та писемності та мови, відбувається VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова у світі».
Спеціальним гостем конференції був Віталій Портников. Разом із відомим українським журналістом, публіцистом, письменником, телеведучим, аналітиком, лавреатом Премії імені Василя Стуса (2022) говорили гпро те, як мова впливає на ідентичність, чи стане Україна притулком для українців, та як змінити уявлення світу про українську культуру.
Дискусія відбувалася за участі Тараса Креміня – Уповноваженого із захисту державної мови, Орисі Демської – першої голови Національної комісії зі стандартів державної мови, професорки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Оксани Винницької-Юсипович – Почесної консулки Канади в Україні, викладачки Львівського національного університету ім. І. Франка, Міхаеля Мозера – професора Віденського університету, президента Міжнародної асоціації україністів, Йошіхіко Окабе – президента Асоціації україністів Японії, професора Університету Кобе Гакуїн, та Ірини Ключковської – директорки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
2. Участь завідувача кафедри слов’янської філології Нелі Подлевської та студентів-філологів (майбутніх україністів та полоністів) 8 листопада у Всеукраїнському семінарі «Про мову без міфів (балачка двох філологинь та одного історика)». Організатором семінару став Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, а спікерами – Юрій Митрофаненко та Ольга Крижанівська, які давали відповіді на питання: Як і коли виникла українська мова? Що робить її такою милозвучною? І чи посідає вона друге місце серед наймилозвучніших мов світу? Як український правопис руйнував міф про «один народ»? Чи пароль «паляниця» унікальний? Чи подібні паролі є в інших мовах? Чому фемінітиви нам ніхто не «нав’язував», а діаспора не придумувала слово «проєкт»? Що таке семантичні війни? Як «російська денацифікація» сто років тому знищила тисячі українських слів і чому «поземна» краще, ніж «горизонтальна», а «горішній» миліше від «верхній»?
Як зазначали самі спікери в анонсі, «про нашу мову існує багато вигадок і легенд. А тому дві філологині та один історик будуть розвінчувати їх у переддень свята української мови».
«Цього вівторка (08.11.22) мені пощастило бути присутньою на «онлайн-балачці» двох філологинь та одного історика «Про мову без міфів», де вчителі розвінчували міфи про нашу мову, давали відповіді на питання: як і коли виникла українська мова; що робить її такою милозвучною та чи посідає вона друге місце серед наймилозвучніших мов світу. Серед учасників заходу було висунуте дуже цікаве питання суржику та багато інших. Проводити такі «балачки» – корисно. Адже дізнатись більше про рідну мову – завжди цікаво, особливо для нас, філологів» (Діана Баліцька, студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література, англійська мова»).
«У вівторок, 08.11.2022 року, відбулася конференція «Балачка про українську мову». Цікаво було послухати про доповіді вчителів та викладачів історії та мови щодо розвінчування сучасних міфів про українську мову. Обговорювалися питання походження мови, її розвиток та поширення. Учасники конференції торкнулися суперечливого питання стосовно суржику. Загалом долучатися до подібних «балачок» досить корисно, адже це дає змогу розширити свій кругозір про стан української мови, її проблеми, утиски та непоборність» (Дарина Гладка, студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література, англійська мова»).
Хочемо зазначити, що участь студентів у семінарі дійсно розширила кругозір їхніх знань з історії української мови, сучасної української літературної мови, вступу до слов’янської філології тощо.
3. Участь викладачів кафедри слов’янської філології та студентів у Всеукраїнському диктанті національної єдності 9 листопада. Традиційно щороку цього дня всі охочі викладачі та студенти ХНУ доєднуються до написання Диктанту національної єдності. Участь взяли й викладачі і студенти кафедри слов’янської філології.
Детальніша інформація про написання диктанту співробітниками ХНУ та здобувачами освіти за покликанням: https://khmnu.edu.ua/radiodyktant-naczionalnoyi-yednosti-u-hmelnyczkomu-naczionalnomu-universyteti/
Інформація кафедри слов’янської філології