Інформальна освіта – вид освіти, що передбачає самоорганізоване здобуття людиною певних компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з громадською, професійною або/та іншими активностями, родиною, дозвіллям тощо.
Ось що розповідає про свій новий досвід здобуття інформальної освіти Каріна Гнатюк – студентка 1 курсу спеціальності «Середня освіта. Мова і література (польська)»,на яку вступила цьогоріч у Хмельницькому національному університеті.
«7 жовтня 2022 року розпочалася моя невелика подорож до Польщі – у місто Вроцлав. Це одне з найбільших і найстаріших міст Польщі, воно дуже тихе, спокійне, затишне і водночас велелюдне. До Польщі я поїхала з метою трішки відпочити (після вступної кампанії та першої настановної сесії в університеті), а також «підтягнути» свій рівень володіння польською мовою. Не можу не згадати і свою вчительку з польської мови Кириченко Оксану Вікторівну, до якої я їздила погостювати. Вона проживає у гарному місті Вроцлав, працює у коледжі та викладає польську мову для студентів. Пані Оксана проводила мені гарні екскурсії по місту та його визначних місцях. Час у Польщі промайнув дуже швидко. Ця поїздка була мені розмовною практикою, тому що все спілкування, яке відбувалося з пані Оксаною, просто у побуті, відбувалося лише польською мовою, у польськомовному середовищі. І я намагалася спілкуватися розгорнуто.
Хочу сказати, що цьогоріч я вступила до Хмельницького національного університету. Я – майбутній учитель польської та української мов і літератур. Тому така мовна практика для мене надзвичайно важлива. У Вроцлаві я відвідала багато гарних місць, які справили на мене незабутні враження. Вечірній Вроцлав чарує своїми вузенькими вуличками, які гарно освітлюються, а люди, які співають на центральній площі, додають неабиякої атмосфери під час прогулянки. Вроцлав – «місто гномів», фігурок гномів. Їх там дуже багато, вони всі різні за тематикою відповідно до місця розташування, і хочеться кожного знайти, щоб потім згадувати.
У вільний від роботи час пані Оксани ми займалися польською мовою, виконували вправи, повторювали, закріплювали, і, звісно ж, я дізналася й немало нового. Пані Оксана раділа моїм успіхам, а я була щаслива, що вдалося поєднати відпочинок і навчання. Це дуже важливо для мене, для мого вивчення полоністичних дисциплін в університеті, для моєї майбутньої професії!
Ось так швидко пролетів час і настала пора повертатися додому. Додому хотілося, але їхати із Вроцлава – ні. Коли приїхала в Україну, то спочатку хотіла почути польську мову, так звикла спілкуватися нею у Польщі…Звісно ж, вдома мене радо зустріли, і я продовжую готуватися до своєї першої сесії у Хмельницькому національному університеті. Дуже сподіваюся, що додаткові знання та вміння, набуті під час розмовної практики з польської мови та пізнання польської культури мені обов’язково стануть у нагоді! Тож раджу всім, у кого є така можливість, відвідати країну, мову якої вивчаєте, особливо, якщо ця мова – мова вашої майбутньої професії!»
Каріна Гнатюк, студентка 1 курсу
ОПП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)» Хмельницького національного університету