Здобувачі магістерського рівня вищої освіти гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету, які навчаються на ОПП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»долучилися до Всеукраїнських наукових читань, які відбулися 15 травня 2026 року на базі Криворізького державного педагогічного університету. Захід об’єднав молодих науковців із закладів вищої освіти України та зарубіжжя для обговорення актуальних проблем мовознавства, літературознавства та методики навчання.
Магістрантка Анастасія Халецька виступила на пленарному засіданні з доповіддю «Роль Г. Запольської в польській та європейській літературі» (науковий керівник – доцента Інна Горячок). Доповідь була присвячена аналізу творчого доробку Габріелі Запольської – однієї з найяскравіших представниць польського модернізму, драматургині, письменниці та громадської діячки, чия творчість суттєво вплинула на розвиток польської та європейської літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виступ Анастасії викликав зацікавлення учасників читань та став свідченням високого рівня підготовки молодих науковців ХНУ.
Решта наших магістрантів долучилися до секційних засідань, де презентували результати власних наукових досліджень, пов’язаних із темами кваліфікаційних робіт, над яким вони працюють.
У секції мовознавчих студій «Функціювання мовних одиниць у різних суспільних практиках» були представлені доповіді Людмили Крищук («Екстралінгвістичні засоби об’єктивації концепту «ЖІНКА» в текстах сучасних польських пісень»), Юлії Кирячок («Архаїзми як засіб історичної стилізації у творчості Генріка Сенкевича»), Софії Баранюк («Роль власних назв у маркуванні часу та простору»), Лілії Ороховської («Етика спілкування: подолання мовних шаблонів у мультикультурних командах»), Назара Горецького («Етикет у месенджерах: як українцям та полякам розуміти один одного без слів»), Вікторії Савельєвої («Між розумінням та інтеграцією: шлях українця в польському мовному просторі»), Ірини Бартащук («Функціювання паремій із рослинним кодом у сільськогосподарському й народно-календарному дискурсі України та Польщі») та Анастасії Понюк («Функціювання паремій із рослинним кодом у сільськогосподарському й народно-календарному дискурсі України та Польщі»). Тематика їхніх досліджень охоплювала проблеми польської мови та літератури, перекладознавства, міжкультурної комунікації, пареміології та сучасних мовних процесів:
У секції літературознавчих студій «Дискурсивні особливості письменства» свої наукові напрацювання презентували Каріна Станішевська («Специфіка художнього часопростору (хронотопу) Поділля у творчості Олександра Пшездзецького»), Анастасія Івахнюк («Між міфом і реальністю: образ Львова у польській літературі 20–30-х років»), Анастасія Бойко («Село як носій національної ідентичності у польській літературі»), Ірина Федорчук («Польський підлітковий роман 2000–2020-х рр. в українському рецептивному просторі: жанрові трансформації та дискурсивна адаптація») та Надія Залюбовська-Ширма («Поетика «залізного стилю» Тадеуша Боровського»). У центрі їхньої уваги були питання польської літератури, літературної урбаністики, історико-літературних процесів та жанрових особливостей художніх творів:
Участь у наукових читаннях стала для студентів Хмельницького національного університету можливістю презентувати результати власних досліджень, долучитися до наукової дискусії та обмінятися досвідом із представниками інших закладів вищої освіти. Такі заходи сприяють розвитку наукового потенціалу здобувачів освіти, формуванню дослідницьких компетентностей та популяризації наукових досягнень університету на всеукраїнському рівні.
Додаткова інформація: Гуманітарний факультет – Семіотичні модуси мови і трансмодальні текстові смисли: міжнародні Наукові читання молодих дослідників — КДПУ
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian