В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження.
Традиційно щорічно до відзначення Міжнародного дня рідної мови долучаються і студенти, і викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету. Цьогоріч це була низка заходів, про які детальніше подаємо інформацію нижче.
- Завідувач кафедри слов’янської філології Неля Подлевська 20 лютого відвідала відкриту лекцію «Деросіянізація українських антропонімів» Івана Хом’яка, доктора педагогічних наук, професора кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», присвяченій важливій дискусії про антропоніми, про наші імена, прізвища, нашу самоідентичність. Додаткову інформацію за матеріалами лекції можна прочитати у статті Івана Хом’яка: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vkrayincyu-mij-chi-drevo-rodu-znayesh/fbclid=IwAR139FjUONjHfvcQrOnYiki47BoNh1_5UtgWiHNWnSorbtsq-WZ2vL_6wiY
2. Викладачі кафедри слов’янської філології (Неля Подлевська, Наталія Торчинська, Людмила Станіславова, Інна Горячок, Людмила Терещенко, Світлана Войталюк) 21 лютого взяли участь у ІІ Всеукраїнській конференції «Проблеми філології: історія і сучасність», яку організувала і провела кафедра української філології ХНУ у співпраці з нашою кафедрою слов’янської філології та іншими ЗВО – Житомирським державним університетом імені Івана Франка, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини.
До уваги було представлено низку цікавих доповідей, присвячених, звісно, українській мові, її історії, функціонуванню, розвитку, із-поміж яких:
«До проблеми псевдоанглізмів на тлі очуження української мови» (ІринаФаріон, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»);«Мова і війна: законодавчий вимір взаємодії в 2014-2023 рр.» (Галина Мацюк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка); «Власні назви природних супутників у структурі українського ономасткону» (МихайлоТорчинський, доктор філологічних наук, професор кафедри української філології Хмельницького національного університету);«Мовні риси Костянтинівської Кормчої 1599 року» (Інна Царалунга, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології Хмельницького національного університету).
3. Крім викладачів, участь у ІІ Всеукраїнській конференції «Проблеми філології: історія і сучасність» взяли студенти і магістранти кафедри слов’янської філології. Магістранти ФПП-22 та ФППмз-22 брали участь ще й із метою апробації кваліфікаційних робіт, над якими вже почали працювати і найближчим часом подадуть статті до чергового випуску кафедрального збірника «Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика».
Враженнями про почуте на конференції та думками про місце дня рідної мови житті кожного українця поділилися наші студенти:
Корчагін Артем (ФППА-22, 1 курс): «Було дуже цікаво послухати пані Фаріон. Проблеми, які вона порушує, є актуальними сьогодні, коли Україна мусить захищати свою державність в умовах війни. Особисто я вважаю, що мова – це кордон, і ми повинні не тільки захищати її від надмірного впливу варваризмів, а й заохочувати якомога більше людей її вивчати. Наша мова – це безцінний спадок минулих поколінь великих українців. Я щасливий і вдячний долі, що розмовляю українською».
Мороз Анна (СОП-20, 3 курс): «Свого часу Олесь Гончар писав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу». Це слова, які не втрачають актуальності крізь десятиліття. Мова – ознака нашого народу, наша ідентифікація у світі, засіб показати усім, з якого ми роду».
Остапенко Луїза (СОП-20, 3 курс): «Мова має багато важливих значень, але одне з них – це ідентифікація. Ми ідентифікуємо людину за її мовою, що стало надважливим у теперішній час. Взявши мову як зброю, ми показали усім, хто ми є! Також мова є запорукою існування народу. Нам потрібно знати і розвивати її для того, щоб жити».
Карапозюк Уляна (СОП-20, 3 курс): «Наша мова – це не тільки засіб спілкування, а наша історія, наше минуле і майбутнє. Це символ Батьківщини, матері та батька, всіх наших предків. Мова теж символізує рідну хату, сімейне тепло. Завжди потрібно пам’ятати: якщо мова росте та збагачується, то разом із нею утверджується нація. І як сказав Юліян Дзерович: «Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Мова – ДНК нації».
Басіста Вікторія (СОП-20, 3 курс): «Мова – це наша культура, традиції, історія. Оберігаючи мову, зберігаємо наше коріння. Мова – це також і зброя. Адже саме зараз триває боротьба за право говорити своєю мовою та на своїй землі.
Козоріз Максим (СОП-20, 3 курс): «Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших. Це творча сила в розвитку думки, в розвитку духового життя людини взагалі».
Шарманова Наталія (ФППм-22, 1 курс): «У ці знакові дні незламності й протистояння агресії з боку ворожих сусідів тепле наукове дійство об’єднало багатьох однодумців з мовного фронту. Актуальність проблематики перемережена світлими словами й чуттєвою поезією, де дійсно виявляється небайдужість до рідного слова, стурбованість і вболівання за його долю та майбуття України. Залучення студенства до почесної когорти науковців – то наче заклик до продовження почесної місії: щоднини вживати мову в суспільній практиці (не тільки професійній) та усвідомлювати сутність рідного слова на рівні національного мислення, на ґрунті глобалізаційного поступу українства. Сьогодні ми ще раз торкнулися багатогранності української мови, яка відіграє всіма барвами ніжності і сили, недосяжних висот і незвіданих глибин; яка виборює своє місце протягом усього свідомого розвою нації і яка нині стала для багатьох справжнім ідентифікатором на вісі свій-чужий. Убити ворога ментально, на мовному рівні, під силу кожному! Це й означає піклуватися за рідне слово, цей милозвучний духовний скарб, мати впевненість у його польоті мрією широкими просторами з обох боків Дніпра. І найголовніше – допоможе нам усім утвердитися під рідним українським сонцем і відродитися після перемоги! Пам’ятаймо: слово рідне нині є синонімом самої УКРАЇНИ! А українська – це мова героїв!»
4. Старший викладач кафедри Людмила Терещенко 21 лютого взяла участь у круглому столі «Визначальна роль української мови в українському державотворенні», організованому Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Учасники зібрання вкотре наголосили, що для держави мова – це один із найголовніших чинників єдності нації всередині країни. Пріоритет державної мови є загальновизнаною в світі нормою. Українська мова повинна бути державотворчим чинником, бо, як бачимо, розмовляти українською в Україні сьогодні означає відвертати війну і сприяти встановленню миру.
5. До відзначення цього свята, як завжди, долучилися й студенти-полоністи освітньо-професійних програм «Середня освіта (Мови і літератури (польська, українська))» та «Філологія. Польська мова і література, друга мова – англійська» 1 та 2 курсів Хмельницького національного університету, які реалізували фотоколажі та відеоролики на теми: «Мова – серце нації», «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтеся».
Відеосюжет студентів-полоністів 2 курсу:
Студенти-полоністи переконані, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Найкраща пошана – користуватися рідною мовою у щоденному спілкуванні, дбати про її чистоту, удосконалення. Важливо всім українцям плекати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну. Щиро дякуємо кураторам груп 1 та 2 курсів кафедри слов’янської філології Оксані Ранюк і Світлані Войталюк, студентам-полоністам та усім зацікавленим викладачам кафедри за підготовку матеріалів та участь у заходах до відзначення Міжнародного дня рідної мови!
Інформація кафедри слов’янської філології