Студентська мобільність – це чудово!

Вітаю! Я – Аліна Старух, і я – студентка третього курсу спеціальності «Філологія (Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська)» у Хмельницькому національному університеті. На фото – посередині.

Хотіла б поділитися своїм досвідом, своїми враженнями, яких я мала змогу набути, навчаючись за програмою студентської мобільності в польському університеті. Це навчання стало можливим завдяки співпраці кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету (Україна) із Вищою державною східноєвропейською школою в Перемишлі (Польща), а головне – із Фундацією NAWA (Польща), яка забезпечила мене стипендією, розрахованою на оплату навчання і проживання у Польщі.

Отже, розповідаю. Із самого початку було незвично, важкувато. Хоч я і знала польську мову, оскільки вже два роки вивчала її відповідно до своєї спеціальності у Хмельницькому національному університеті, все ж мала звикнути до нового середовища, до нової культури, побуту та спілкування.

Але згодом мені стало зрозумілим: такі випробування дуже допомагають покращити знання мови, насправді набути мовного чуття, що є дуже вагомим для майбутнього філолога-полоніста.

За укладеною умовою моє навчання у Державній вищій східноєвропейській школі в Перемишлі (Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska w Przemyślu) було затверджено на 2 семестри.

На жаль, через пандемію, викликану коронавірусом COVID-19, перебування за кордоном скоротилося. Але, як і в Україні, навчання у Польщі не припинилося. Просто другий семестр у Перемишлі для мене став дистанційним.

Навчання в польському університеті дещо відрізняється від звичного для нас. Здебільшого через методи та форми викладання. Зазвичай лекції проходили у затишних аудиторіях, в яких перебувало не більше тридцяти студентів. Мені видається, така кількість студентів – оптимальна, адже завдяки цьому кожен студент має змогу укласти щирий, дружній зв’язок із викладачем, що, безперечно, допомагає кращому опануванню дисципліни.

І у Хмельницькому національному університеті дисципліни кафедри слов’янської філології викладаються подібним чином. Але дисципліни загальні уже проводяться у потоках, де студентів значно більше.

Викладачі у Державній вищій східноєвропейській школі в Перемишлі завжди прагнули проводити заняття так, щоб студентам було цікаво, досить часто радилися з нами щодо домашніх завдань, проєктів. Думаю, такий спосіб співпраці зі студентами допомагає їм стати більш ініціативними та креативними, а також навчатися ефективніше, адже знання завжди засвоюються краще, коли до них є цікавість.

У польському університеті домашніх завдань, які потрібно виконувати до кожного аудиторного заняття, отримувати за них оцінку, зазвичай немає.

Студенти за семестр мають виконати кілька великих проєктів (групових або індивідуальних), які потрібно захистити до кінця семестру. На лекціях, на практичних заняттях викладачі намагаються доносити найновішу інформацію, завжди готові розглянути якісь проблеми, питання, пов’язані із завданнями, які отримали студенти. При нагоді завжди готові показати, як потрібно застосовувати набуті знання на практиці. Саме тому на заняттях досить часто проводилися тренінги, в університеті прийнято організовувати виставки студентських робіт і проєктів. Для спілкування зі студентами також прийнято запрошувати фахівців різних галузей, які діляться досвідом практичної роботи.

У польському університеті певним чином відрізняється від звичного для філологів в Україні і перелік пропонованих студентам курсів. Звичайно, базовими для філології є польська мова, література, граматика, стилістика, редагування тексту. Але також я мала змогу обрати такі курси, як мистецтво публічного спілкування, суспільні медіа, методика викладання польської мови для іноземців, культурологія, популярні аспекти масової культури, інтерперсональна комунікація, нетрадиційна лінгводидактика, практика журналістської діяльності. Мені видається, такі курси є необхідними для студентів, які вивчають мови, вони допомагають їм пізнавати світ, отримувати актуальну на сьогодні інформацію, набувати затребуваних на ринку праці навичок. І все це дає можливість ширшого професійного вибору після завершення навчання, дає можливість спробувати себе у багатьох професійних сферах. Адже знання рідної та іноземної мови завжди цінується, а особливо – коли філолог вільно почувається в журналістиці, у сфері комп’ютерних комунікацій тощо.

Я дуже вдячна рідній кафедрі слов’янської філології Хмельницького національного університету за те, що отримала таку гарну можливість – один рік навчатися за кордоном. Звичайно, навчання у рідному університеті по-своєму цікаве і корисне – тут все, як вдома, але завдяки навчанню в університеті польському я значно удосконалила своє знання польської мови, занурилася у культуру іншої країни, набула багато нового досвіду, який є необхідним мені як майбутньому фахівцю – польському філологу! Хочеться, щоб таких можливостей з’являлося все більше і більше.

Аліна Старух, студентка 3 курсу
спеціальності «Філологія (Слов’янські мови та літератури (переклад включно),
перша – польська» Хмельницького національного університету