З нагоди Дня слов’янської писемності і культури та Дня філолога, за сприяння студентського профкому на чолі з А. Вичавкою, наша група ФУМ-13 вирушила на екскурсію до пам’ятних місць України.
Порадившись, ми вирішили, що поїдемо на Рівненщину, оскільки більшість одногрупників там ще не бували. Поїздка обіцяла бути дуже цікавою, захоплюючою і залишити багато позитивних емоцій. Так і сталося!
Почнемо з того, що у дорозі нам не було часу нудьгувати. Адже ми співали пісні, веселилися, фотографувалися, одним словом, готувалися до пригод.
Першою зупинкою нашої подорожі стало місто Острог. Хоч цього і не було у наших планах, але ми вирішили завітати до Межиріцького чоловічого монастиря. Це давня споруда 16-17 століття, яка будувалася на замовлення князів Острозьких. Оздоблений іконами і настінними розписами монастир усередині вражає своєю пишністю і довершеністю. На сьогодні там завершуються реставраційні роботи. Згодом ми заїхали до Острозької академії, сфотографувалися біля пам’ятника Першому студенту, оглянули територію.
Залишивши позаду Острог, ми відправилися до селища Клевань. Адже там розташований Тунель Кохання. Це дійсно дивовижне місце! По обидва боки залізничної колії ростуть дерева, що утворюють своєрідну арку довжиною у 4 км. Вважається, що Тунель Кохання – найромантичніше місце в Україні. Навіть наша закохана пара відчула на собі магічну дію Тунелю. Як би сильно не хотілося залишитися у цьому чудовому місці, ми мусили їхати далі – до Тараканівського форту. Як розповів нам екскурсовод, цей форт – оборонна споруда 19 століття, оточена глибоким ровом із земляними валами. Випробування форту почалися саме у роки Першої світової війни. Ми пройшлися по території форту, зайшли до середини по підземних ходах, побачили казарми. Гід розповів нам, що форту немає рівних за міццю. Зізнаюсь, було дійсно захоплююче блукати темними ходами! Таким чином, ми відкрили ще одну невідому досі сторінку нашої історії.
Далі наша група поїхала до Дубенського замку – фортеці міста Дубно, що має давню історію і є визначною пам’яткою архітектури. У різні часи вона зазнавала набігів та руйнувань, але за правління князів Острозьких була укріплена та набула сучасного вигляду. На території заповідника ми побачили палац князів Любомирських, завітали до палацу князів Острозьких, де побачили зали, меблі та картини тих часів. Також ми спустилися до казематів 17ст., де розміщені експозиції складів боєприпасів, гармат, продовольства. У казематах нас зустріло військо фортечного гарнізону. Приємно вразила нас територія замку та його планування. На жаль, ми не встигли оглянути всю територію замку, тому що почався рясний дощ, але це означає, що є привід, щоб повернутися туди ще раз.
Останньою точкою нашої екскурсії було джерело Святої Анни, що знаходиться неподалік від міста Кременець, що на Тернопіллі. Багато говорять про цілющі властивості цього джерела, тому дехто з моїх одногрупників вирішили скупатися у ньому, помолившись, і ми продовжили свою подорож. По дорозі ми заїхали до Почаївської Лаври, де в одному з храмів якраз проходила служба. Це дуже гарне місце, яке розвивається і досі, оскільки навколо Лаври споруджуються все нові і нові святині.
Хоча екскурсія і втомила нас, але залишила багато позитивних емоцій, гарних вражень та відчуття якоїсь новизни. Дорогою додому ми, виснажені, але щасливі, наспівували відомі пісні, жартували і ділилися враженнями від побаченого. Завдяки ініціативі нашого куратора, доцента кафедри слов’янської філології Горячок Інни Владиславівни ми зробили ще один крок до пізнання нашої рідної України. А ще ця подорож зробила нашу групу ближчими один до одного, здружила нас та зародила бажання відвідати інші місця, адже наша країна така багата на чудеса та пам’ятки, і ми сподіваємося побачити їх якнайбільше. А усім охочим колегам-студентам щиро бажаємо відвідати славетні місця нашої подорожі!
Ольга Ставінога,
студентка групи ФУМ-13