Сучасний цифровий соціум виділяється надлишком інформації, швидкістю її поширення, доступністю джерел та перезавантаженням мозку. Водночас це створює не лише нові можливості, а й нові виклики. Серед них в «теперішній Україні» є –поширення fake news, маніпулятивного контенту, російської пропаганди та загроз цифровій безпеці. У таких умовах особливої ваги набуває здатність людини критично оцінювати інформацію, відрізняти факти від брехні, аналізувати джерела та свідомо користуватися соціальними мережами.
Для мене, як майбутньої філологині, ці навички є особливо важливими. Філолог працює не лише зі словом і текстом, а й із комунікацією загалом, тому повинен уміти аналізувати зміст, форму та стиль повідомлень. Саме тому медіаграмотність є однією з важливих компетентностей сучасного філолога, адже вона допомагає критично сприймати інформацію, розпізнавати маніпуляції та приховані смисли.
Медіаграмотність також допомагає ефективно й усвідомлено використовувати цифрові ресурси у професійній діяльності. Це особливо важливо для викладачів мов, які дедалі частіше працюють з онлайн-платформами, інтерактивними вправами, відеоматеріалами, електронними словниками, цифровими бібліотеками та ресурсами штучного інтелекту.
За попередньою освітою я журналістка, тому тема медіаграмотності та цифрової безпеки є для мене особливо близькою. Під час навчання в університеті ми вивчали дисципліни, пов’язані з аналізом медіапростору, зокрема це: маніпуляції в медіа, основні методи медіазнавчих досліджень, суспільний і культурний вплив медіа, а також явище Big Data. Отримані знання допомогли глибше зрозуміти механізми функціонування сучасного інформаційного середовища та значення критичного підходу до сприйняття й аналізу інформації.
Щоб краще орієнтуватися вже в сучасному медіапросторі та не піддаватися маніпуляціям, я додатково пройшла курс на платформі «Прометеус»«Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?», який допоміг поглибити знання про критичне сприйняття інформації, розпізнавання маніпулятивних повідомлень і відповідальне користування ресурсами.
Не менш важливою складовою професійної культури сучасного філолога є також інформаційна гігієна. Це поняття охоплює свідоме, відповідальне ставлення до інформації, яку ми споживаємо, поширюємо та використовуємо у роботі. Інформаційна гігієна дає змогу перевіряти джерела, не довіряти сенсаційним заголовкам (тобто клікбейтам), уникати неперевірених повідомлень, аналізувати контекст і не ставати пасивним поширювачем маніпулятивного контенту.
Для філолога, як і для журналіста, інформаційна гігієна має ще й етичний вимір. Філолог має нести відповідальність за якість комунікації, точність висловлювання та достовірність використаної інформації. У професійній діяльності це проявляється у відборі навчальних матеріалів, рекомендації джерел та створенні власного контенту. Інформаційна гігієна допомагає зберігати професійну об’єктивність, розвивати критичне мислення та підтримувати здоровий інфобаланс. Щоб актуалізувати й систематизувати ці знання, я також пройшла для себе курс і вебінар з інформаційної гігієни, які ще раз підкреслили важливість медіаграмотності, цифрової безпеки та свідомого ставлення до інформації.
Цифрова безпека – теж важливий аспект діяльності сучасного філолога. У повсякденній роботі він користується електронною поштою, онлайн-платформами, хмарними сервісами, соціальними мережами та месенджерами, що вимагає базових знань захисту даних, безпечного користування обліковими записами та відповідальної поведінки в інтернеті. Це включає використання надійних паролів, двофакторної автентифікації та обережність із підозрілими покликаннями. Для філолога, особливо в освітньому середовищі, це важливо не лише для особистої безпеки, а й для захисту навчального контенту та комунікації з учнями, а також для професійного самопредставлення та поширення власних освітніх практик у цифровому середовищі.
Сучасний філолог дедалі частіше виступає не лише споживачем, а й творцем цифрового контенту – презентацій, дописів, відео, вправ, методичних матеріалів чи онлайн-завдань. Це потребує уміння створювати якісний, етичний і зрозумілий контент, поєднуючи технічні навички з високою мовною культурою, розумінням аудиторії та дотриманням норм академічної доброчесності.
Як майбутня філологиня, я бачу сильний зв’язок між моєю професійною діяльністю та роботою журналіста (як і зазначала раніше), адже обидві сфери потребують уважності до тексту та критичного мислення. Ще під час навчання в Польщі я проходила практику на телевізійному каналі TV7+ в м. Хмельницький, також в газеті «Прибузька Зоря» та працювала в університетському радіо «Fraszka» в м. Кельце, що дало мені цінний досвід у медіасфері і допомогло опанувати базові навички медіаграмотності, критичного аналізу інформації та безпечної роботи з цифровими джерелами. Саме тому я завершила курс «Цифрова безпека журналістів та інших працівників медіа», щоб ще більш поглибити знання про безпечну роботу з інформацією в цифровому середовищі.
На вебінарі «Практичні поради щодо ефективного використання медіаресурсів під час вивчення програмного матеріалу» від платформи «Всеосвіта» я отримала практичні поради щодо ефективного використання медіаресурсів під час вивчення та викладання програмного матеріалу: як критично оцінювати джерела, інтегрувати відео та онлайн-тексти у навчальний процес, презентувати власні матеріали та захищати цифрові дані.
Також у грудні 2025 року успішно завершила курс «Akademia rozwoju kariery» на платформі «Navoica» організований Politechniką Białostocką. Участь у курсі також сприяла розвитку моїх комунікативних навичок, професійного самопредставлення та кращому розумінню особливостей функціонування сучасного інформаційного простору.
Поглибленню цих знань також особливо сприяє вивчення в університеті вибіркової дисципліни «Міжнародні медіакомунікації в інформаційному просторі», яка має важливе значення, формує розуміння сучасних медіапроцесів і цифрової комунікації. Цінність дисципліни посилюється також і тим, що її викладає кандидат педагогічних наук, доцент – Інна Владиславівна Горячок, чий фаховий підхід і наукова компетентність створюють міцну базу для ґрунтовного опанування навчального матеріалу.
Таким чином, у сучасних умовах філолог має бути не лише інтерпретатором тексту, а й активним учасником цифрової комунікації, здатним орієнтуватися в медіапросторі, критично оцінювати інформацію та безпечно використовувати цифрові ресурси. Формування таких компетентностей є важливим завданням сучасної освіти, адже саме вони визначають здатність майбутнього фахівця ефективно працювати в умовах цифрової реальності.
Каріна Станішевська, магістрантка кафедри слов’янської філології.
Ukrainian