4 листопада 2022 року здобувачі освіти за ОПП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)» мали змогу вчергове зустрітися і поспілкуватися зі стейкхолдером. Такі зустрічі стали традиційними на кафедрі слов’янської філології, участь в яких охоче беруть здобувачі вищої освіти, адже розуміють, що у процесі таких зустрічей завжди пізнають щось нове, набудуть певного досвіду та зможуть взяти участь в обговоренні ОПП (вплинути на її покращення), на якій навчаються.
До зустрічі долучилися і студенти інших освітньо-професійних програм кафедри: «Польська мова і література, друга мова – англійська» першого (бакалаврського) рівня), «Філологія. Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська» другого (магістерського) рівня, а також бакалаври та магістранти-україністи (ОПП «Середня освіта. Українська мова і література», «Філологія. Українська мова і література»).
Стейкхолдер – це будь-яка особа або група осіб, яка впливає на діяльність організації або відчуває на собі вплив цієї організації.
Сьогодні стейкхолдер на зустрічі – директор Новоушицького Будинку дитячої творчості Надія Миколаївна Моспан, педагог із понад 30-річним стажем, яка пройшла шлях від учителя початкових класів до директора загальноосвітньої школи, а сьогодні очолює позашкільну навчально-виховну роботу в Новоушицькій громаді.
Діяльність учителя полягає не лише в навчальній роботі, а й у виховній і творчій діяльності, яку можна реалізувати у позашкільній роботі. Надія Миколаївна ознайомила присутніх з особливостями роботи закладу, зосередила увагу на основних напрямах, зокрема художньо-естетичному, куди можна залучити якнайбільше учнів із метою розвивати їх творчі навички.
Саме Будинок дитячої творчості є координатором діяльності учнівського самоврядування, яке дозволяє здобувачам освіти вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, сприяє захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля. Учнівське самоврядування є однією з форм громадського самоврядування в школі, яке спонукає дитину до розвитку, до вироблення вміння боротися за свої права, права інших, до участі в різних соціальних заходах тощо. Саме учнівське самоврядування стає поштовхом до того, що, ставши студентом, молода людина продовжує свою активну громадську діяльність і в закладі вищої освіти.
Крім того, одним із завдань Будинків дитячої творчості, поряд із розвитком у дітей умінь творчого спрямування – моделювання, вишивання, танці, співи тощо, є пошук наукового потенціалу, тобто організація і проведення місцевих етапів конкурсу наукових робіт, які організовує Мала академія наук. Тобто якщо в гуртках можуть брати участь усі учні, то тут починається робота з талановитими й обдарованими дітьми. Саме вчитель у тісній співпраці з різними установами і забезпечує цю ділянку роботи.
Н.М. Моспан ознайомила присутніх із основними етапами організації, написання та захисту наукових робіт учнями у різних галузях знань.
Зосередила увагу на особливостях їх написання й оформлення, на оновлених вимогах щодо публічного захисту.
Серед наших студентів також є ті, хто брав участь у роботі МАН, і вони поділилися своїми спогадами та враженнями.
Так, Артем Корчагін (ФППА-22) зауважив: «Захистивши наукову роботу в секції «Інтернет-технології та WEB-дизайн», я пересвідчився у важливості роботи Малої академії наук. Це незабутні враження та надзвичайно важливий досвід для кожного, хто прагне досягти вершин у своїй спеціальності. Я вважаю, що молоді варто представляти свої захоплення та знання, розвиватися, та саме МАН дає таку можливість. Наукова робота – це те, що треба спробувати».
Дарʼя Склярова (СОП-22) свого часу писала роботу з історії України, що допомогло їй дещо переосмислити багато постулатів, які знала раніше. Водночас процедура захисту дозволяє поглибити навички вести бесіду, дискусію, виробляє вміння відстоювати власну думку, спілкуватися з однолітками та членами журі.
Інформація щодо організації роботи в МАН стала корисною для студентів-другокурсників (СОП-21 та ФППА-21) та магістрантів (ФПП-22) у рамках вивчення дисциплін «Теорія і практика філологічних досліджень» та «Методологія та організація наукових досліджень», де окремо передбачено розгляд питань про організацію такої роботи (викладач – доцент Наталія Миколаївна Торчинська).
Особливе зацікавлення в студентів спеціальності «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)» викликала інформація Н. М. Моспан про оформлення кабінетів у стилі Нової української школи, оскільки нещодавно кафедра слов’янської філології відкрила Лабораторію НУШ, де зараз мають змогу навчатися студенти – майбутні педагоги.
Як зазначила завідувач кафедри слов’янської філології Неля Володимирівна Подлевська, Нова українська школа – це реформа загальної середньої освіти, яка зараз здійснюється в Україні педагогічними працівниками та управлінцями. Це освіта, в основі якої дитиноцентризм і повага до кожної людини. Нова українська школа – це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. Дуже важливим для набуття досвіду стало відкриття лабораторії НУШ у Хмельницькому національному університеті, адже саме тут майбутні філологи зможуть перебувати у наближених умовах своєї майбутньої педагогічної діяльності. Завідувач кафедри подякувала стейкхолдерові за час, проведений із нашими студентами, за можливість реального спілкування, бажання поділитися педагогічним досвідом, спонукання студентів до постійного навчання, постійного підвищення кваліфікації, власної самоосвіти й саморозвитку, адже професія вчителя – це навчання упродовж життя.
Отже, здобувачі вищої освіти отримали інформацію щодо можливостей їхнього подальшого працевлаштування, а стейкхолдер зробила акцент, що педагогічний працівник повинен постійно саморозвиватися, прагнути навчитися нового, не боятися змінювати власні погляди і навіть сферу зацікавлення. Лише тоді вчитель стає СПРАВЖНІМ педагогом, коли він виконує основну місію – працювати сьогодні заради майбутнього!
Інформація кафедри слов’янської філології