Участь полоністів Хмельницького національного університету у міжнародному проєкті INTEURO Освіта (Польща)

 Відповідно до виконання умов міжнародної програми INTEURO Освіта, створеної в рамках проекту Товариства Інтеграція Європа-Схід (міжнародний партнер кафедри слов’янської філології ХНУ, президент Кшиштоф Каліта) «Свентокшиське – добре сусідство для інтеграції іноземців» (Польща), що фінансується з національної програми фонду притулку, міграції та інтеграції «Безпечна гавань» та з метою набуття мовної практики з польської мови і літератури, контекстів польської культури, основ міжкультурної комунікації та проблем перекладу студентами спеціальності «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська» та викладачами кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету протягом 30.09-7.10.2021 року магістранти-полоністи та викладачі кафедри слов’янської філології брали участь у реалізації означеного міжнародного проєкту у м. Кельце (Польща). Тижневе перебування на практиці було досить насиченим.

Першого дня перебування у Польщі відбулося знайомство з Інформаційним пунктом для іноземців в Кельцах, координатором якого є Кшиштоф Каліта, який сам люб’язно зустрів гостей (учасників проєкту) та детально розповів про умови проєкту, можливості праці та освіти в Польщі, презентував сайт INREURO.INFO.

Після цього учасники програми мали можливість ближче познайомитися з містом Кельце. Екскурсовод Томаш показав найвизначніші пам’ятки м. Кельц, розповів різні цікавинки про місто (чого не знали навіть ті, хто вже раніше бував у Кельцах), про історичні події, персоналії, пов’язані з містом.

Наступним пунктом знайомства з Польщею стала поїздка в Свєнтокшиські гори, підняття на Лису гору (Святий Лисець, Святий Хрест) (594 м), це є другий за висотою щит в Свєнтокшиських горах. На верхівці гори розташовані руїни язичницького капища ІХ ст, Бенедиктинський монастир Святого Хреста ІХ ст. та телевежа «Свєнти-Кшиж».

Цікавою стала екскурсія до Центру патріотичної думки (Ompio), який є дуже сучасним та цікавим. Екскурсовод розповів про історію становлення м. Кельц, основні події, постаті, які пов’язані з цим містом.

Цього ж дня відбулася лекція про відомого письменника, лауреата премії Нобеля Г. Сенкевича, згодом учасники мали можливість відчути себе у ролі учнів, реалізувати власні проєкти, попрацювати в командах, створити плакати, пов’язані з життям та творчістю Г. Сенкевича.

Звісно ж, щоразу були проведені заняття з польської мови, де аналізувалися основні помилки у мовленні українців та поляків під час вивчення польської мови. Для магістрантів-полоністів саме такі заняття стали одним із елементів підвищення власного рівня мовленнєвої грамотності та узагальнення накопиченого досвіду, а також усвідомлення перспектив в удосконаленні методичної компетентності викладача польської мови.

А яким цікавим та незвичайним видався проведений майстер-клас із акторської майстерності, де кожен мав можливість попрацювати над диханням, голосом, розкритися творчо.

Ще одним, не менш цікавим, майстер-класом стала презентація польської мови через мистецтво. Учасники виготовляли ловців снів, малювали картини та відвідали музей Лоуренса Хамонда, дізналися про його життя, творчість та винахід музичного інструменту.

Заняття в Келецькому Технологічному парку та Енергетичному Центрі науки спонукали учасників проєкту познайомилися з основними технологічними новинками, з різними джерелами енергії, переглянути пізнавальний фільм про енергію. Отримані знання, звісно ж, стануть у нагоді під час викладання польської мови.

На завершальному етапі перебування на мовно-інтеграційній практиці відбулося знайомство з колишньою столицею Польщі – Краковом. Це неймовірні емоції, нові враження, знання, практичні мовні навички, а також підвищення професійного рівня спілкування польською мовою.

Як підсумок навчання – всі учасники практики отримали сертифікати про підвищення мовного рівня з польської мови, неоціненну мовленнєву практику (адже перебували у мовному середовищі, в якому постійно спілкувалися мовою своєї спеціальності – польською (мали можливість слухати, чути, брати участь у спілкуванні, аналізувати мовні явища, робити відповідні висновки), отримали позитивні емоції та дізналися багато нового про Польщу, її культуру, історію, що звісно ж пригодиться майбутньому перекладачеві та викладачеві польської мови та літератури.

«Відвідини польських Кельц – це знайомство з історією й культурною спадщиною міста та Свентокшиського воєвудства. Мене особисто вразили екскурсії до картинної галереї та музею письменника Стефана Жеромського. Ця поїздка дала можливість нашій групі стати безпосередніми учасниками суспільного життя міста участю у різного змісту громадських заходах: творчих, літературних тощо. Ми почули докладний, хоч і в жартівливій формі, аналіз помилок, що їх припускаються в польській мові українці та поляки.

Ну, і як було оминути справжні польські пончики: пухкі, з трояндовим джемом, посипані цукатами з помаранчі? Ніяк!

Тож поїздка, на мою думку, приємна, пізнавальна, а отже корисна. Дякую щиро організаторам!» (Катерина Стингач, магістрантка 1 курсу).

«Завдяки практичному та цікавому компонуванню воркшопів упродовж курсу, кожен учасник міг максимально зануритись у вивчення польської мови, культури, традицій та ведення побуту, а також збагатити набуті раніше знання. Варто відзначити і включені до програми різноманітні екскурсії, які виконували не лише культурну місію та ознайомлювали з історією Польщі та міста Кельце, а й дозволили застосувати знання польської мови на практиці. Загалом організація та реалізація запропонованого інтеграційного курсу відбулася на високому рівні. Дякую організаторам!» (Марина Деркач, учасниця програми).

«Особисто для мене, перебування в Кельцях – це інтеграція у мовне середовище, безпосереднє спілкування з носіями мови. Окрім того, знайомство зі звичаями, традиціями, святинями історичної пам’яті Свентокшиського воєводства. Різні інтеграційні зустрічі давали можливість майбутнім перекладачам дослідити вживання професійної лексики у сферах надання доброчинної допомоги, політичній, мистецькій, художній та фольклорній. Як для майбутніх викладачів цінним був досвід педагогічного супроводу. Незважаючи на те, що ми достатньо дорослі, але студенти з власними проблемами, запитами, які професійно вирішувалися викладачами кафедри слов’янської філології Світланою Войталюк та Оксаною Ранюк. Безмежна вдячність викладачам та завідувачеві кафедри слов’янських мов Хмельницького національного університету за сучасні підходи до навчання студентів, які привели нас із університетських аудиторій на вулички, площі, в інституції міста Кельце (Польща)» (Лариса Качуровська, магістрантка 1 курсу).

«Щиро дякую за можливість побувати на таких чудових курсах. Заняття були надзвичайно цікавими і необхідними. Кожен учасник курсів мав змогу отримати потрібну інформацію для власного саморозвитку та самовдосконалення. Практичні заняття допомогли позбутися певних бар’єрів у спілкуванні польською мовою. Особисто я відкрилася для себе по-новому на лекціях із театральної майстерності. Пізнавальні екскурсії, творчі й креативні практичні заняття, компетентний та згуртований колектив стали запорукою успішного відрядження до Польщі» (Ольга Тищук, магістр).

Від імені кафедри слов’янської філології щиро дякуємо нашому постійному міжнародному партнерові Товариству «Інтеграція Європа-Схід» в особі її президента Кшиштофа Каліти за надану можливість нашим магістрантам і магістрам – майбутнім і дійсним полоністам (перекладачам, викладачам) – підвищити власний рівень професійної кваліфікації!

Інформація кафедри слов’янської філології