Протягом 22−26 вересня 2025 року працювала третя сесія Потебнянського колегіуму – п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити всіх зацікавлених осіб з останніми здобутками мовознавчої науки, яка пройшла в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Google Meet».
У роботі Потебнянського колегіуму взяли участь і викладачі кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, зокрема завідувач кафедри слов’янської філології, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Торчинська; кандидат філологічних наук, доцент Ольга Жвава; доктор філософії, доцент Тетяна Мороз та старший викладач Світлана Войталюк. Згідно з програмою колегіуму учасники мали змогу доєднатися до лекцій та дискусій.
Упродовж насиченого тижня було прослухано такі лекції:
«Українська медієвістика: новий вимір». Лектори – доктор габілітований гуманістичних наук, директорка Інституту міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи Варшавського університету Йоанна Ґетка та доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко. Доповідачі ознайомили учасників колегіуму із найдавнішою писемною спадщиною Руси, зокрема акцентували на походженні й функціонуванні східнослов’янських мов та принесеної після хрещення Руси церковнослов’янської мови.
«Дві епохи – одна історія: Інститутові мовознавства ім. О. О. Потебні 95 років». Лектор – доктор філологічних наук, завідувач відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Пилип Селігей. Автор висвітлив етапи розвитку та вершинні досягнення найстарішої мовознавчої установи України.
«Етимологічний словник української мови в семи томах: 60-річний марафон на тлі двох історичних епох». Лектор – академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Григорій Півторак. Доповідач ознайомив учасників колегіуму зі всіма творчими етапами епохальної праці – від підготовчого з 1964 року до виходу у світ 6-го тому 2012 року, а також розкрив специфіку роботи над словником в умовах комуністичного режиму й після відновлення незалежності України.
«Шлях у халепу: до проблеми етимології фраземи «потрапити в халепу» в контексті взаємодії мов і культур». Лектор – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Людмила Даниленко. Доповідачка розповіла про функціонування у сучасній українській мові слова ХАЛЕПА, зокрема закцентувала на походженні, семантиці та етимології цього слова.
«Принцип егоцентризму («Я») як один з вихідних пунктів семантико-прагматичної організації мови». Лектор – доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу загального мовознавства Олександр Тараненко. Мета доповіді – система орієнтирів Я – ТУТ – ТЕПЕР, що органічно виростає з найзагальнішого напряму людського пізнання тощо.
«Олександр Потебня і теорія когнітивної модальності». Лектор – доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу мов України Віктор Бріцин. Автор представив нову теорію модальності речення. Також йшлося про можливості застосування згаданої теорії для аналізу літературних творів, а також про різницю між когнітивною, об’єктивною та суб’єктивною модальностями.
З лекцією «Мовна політика в дії» виступили Уповноважений із захисту державної мови у 2020–2025 роках кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь і голова Національної комісії зі стандартів української мови кандидат філологічних наук Юлія Чернобров.
Про «Діалект і суржик: деякі розмежувальні лінії» розповів запрошений лектор – професор Салернського університету (Італія) доктор наук Сальваторе Дель Ґаудіо. Добірною українською мовою доповідач представив свої міркування з означеного питання, які викликали інтерес в аудиторії.
Останній день колегіуму розпочався із лекції завідувача відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктора філологічних наук Володимира Пономаренка «Неологізми іншомовного походження в сучасному українському мовленні: соціолінгвістичні аспекти». Доповідач проілюстрував основні тенденції у запозиченнях в українській мові.
Лексикографічну працю «Мовна політика і мовне планування: Енциклопедичний словник» представили академік НАН України Богдан Ажнюк і науковці відділу мов України кандидати філологічних наук Лілія Андрієнко, Оксана Михальчук, Леся Ажнюк, Олександра Малаш і Лесь Белей.
Щира подяка дирекції Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за цінний і важливий подарунок – видання словника «Мовна політика і мовне планування».
Цей унікальний словник є незамінним джерелом для науковців, викладачів та студентів Хмельницького національного університету. Отриманий примірник суттєво збагатить нашу бібліотеку і сприятиме поглибленню знань у сфері сучасної української лінгвістики.
Колективну монографію «Фразеологія та фразеографія: теорія, практика, перспективи (до 100-річчя з дня народження Лідії Андронівни Юрчук)» представила старший науковий співробітник відділу слов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Ірина Гнатюк, яка розповіла про авторів монографії, а також і про саму Лілію Андронівну. За честь, що серед авторів викладач кафедри – доктор філософії, доцент кафедри слов’янської філології Тетяна Мороз.
Кульмінацією останнього дня роботи Потебнянського колегіуму стала дискусійна панель у форматі «Запитання – відповідь». Ця інтерактивна сесія надала учасникам унікальну змогу з’ясувати тонкощі доповідей, поглибити розуміння наукових перспектив та обмінятися власними міркуваннями щодо представлених досліджень.
Усі учасники лінгвістичної школи «Потебнянський колегіум» отримали сертифікат підвищення кваліфікації (15 академічних годин (0,5 кредиту EKTC)).
Щиро дякуємо Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за змогу бути на такому надпотужному науковому заході (https://www.inmo.org.ua/news/третя-сесія-потебнянського-колегіуму.html).
Тетяна Мороз, доктор філософії,
доцент кафедри слов’янської філології
Ukrainian