Уже декілька років поспіль відділ навчання української мови та літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України проводить круглий стіл, присвячений пам’яті відомого українського лінгводидакта О. М. Біляєва.
Цього року 28 вересня відбувся традиційний круглий стіл «Методи компетентнісного навчання української мови», у якому взяли участь науковці, викладачі закладів вищої освіти, вчителі, студенти, аспіранти, магістранти.
Традиційною стала й участь у роботі круглого столу завідувача кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету Нелі Подлевської.
Учасники круглого столу долучилися до обговорення низки актуальних проблем:
- актуалізація ціннісного й емоційного потенціалу методів навчання мови в контексті українських викликів;
- модернізація традиційних методів навчання української мови: діалогізаційний аспект;
- синергія методів навчання й виховання на уроках української мови як вимога часу.
Завідувачка відділу навчання української мови та літератури Олена Горошкіна акцентувала на тому, що стрімкі зміни в освітній галузі спонукають до трансформації базових категорій лінгводидактики – методів навчання. В умовах компетентнісної освітньої парадигми метод навчання може бути і шляхом, і способом засвоєння учнями важливого для їхнього розвитку соціального досвіду, визначеного змістом навчального предмета, набуття комунікативного досвіду, формування ставлень і цінностей, тобто інструментом формування предметних і ключових компетентностей. У цьому випадку домінувальною стає розвивально-інформаційна природа методу.
«Сьогодні відбувається психологізація освітнього процесу, тобто доповнення методів навчання української мови психологічними прийомами для створення позитивного емоційного тла уроку, ситуації успіху, забезпечення психологічної підтримки учнів, формування в них стійкої мотивації до засвоєння української мови, інтересу до предмета, розвитку особистісних якостей, адже кожен метод навчання має виконувати не тільки навчальну, розвивальну та виховну функції, а й мотиваційну, рефлексійну, корекційну. Усе частіше на уроках української мови в складі різноманітних методів педагоги використовують різноманітні психологічні прийоми (аналіз ситуацій морального вибору, обговорення конфліктів, тренування емпатії, саморозуміння, творчі, ігрові тощо)» (https://undip.org.ua/news/metody-kompetentnisnoho-navchannia-ukrainskoi-movy/).
Головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Ніна Голуб наголосила, що в процесі модернізації виявлено численні освітні проблеми, значна частина яких перебуває в площині дидактики й шкільних методик. Якщо одні з них (наприклад, проблема класифікації методів) мають перманентний характер, то інші (зокрема, проблема кількості методів, доцільності цієї кількості) здебільшого спричинені загальними змінами в освіті.
«Дослідниця привернула увагу до «модного» нині сторителінгу, зокрема зазначила:
1. У більшості матеріалів, які ми проаналізували, насправді йдеться про дві дидактичні категорії – метод і методику. Те, що називають пасивним сторителінгом, по суті є методом розповіді, активний сторителінг – то методика навчання розповіді учнів.
2. Жоден із аргументів не переконує в необхідності називати покращений, модернізований метод розповіді сторителінгом. «Сторителінг» виправданий у сфері маркетингу: інтрига в назві насправді є ефективним прийомом зацікавлення потенційних слухачів численних курсів.
3. Є потреба в науковому обґрунтуванні й розмежуванні різних понять: «метод розповіді» й «методика навчання розповіді», оскільки ключовим виконавцем, дійовою особою в першому випадку є вчитель, а в другому – учні.
Оновлення суті, ознак і вимог до сучасного методу розповіді сприятиме реабілітації його, збереженню в переліку ефективних для сучасних методик і дасть змогу позбутися дидактичного дисонансу: метод розповіді визнано як неспроможний забезпечити нові освітні результати, а «сторителінг» як творча розповідь – творить дива в методиці» (https://undip.org.ua/news/metody-kompetentnisnoho-navchannia-ukrainskoi-movy/).
В обговоренні взяли участь й інші учасники круглого столу.
Організатори, учасники заходу дійшли згоди щодо збереження основ вітчизняної методичної науки, розробленої свого часу визначним ученим Олександром Біляєвим.
Результати участі у роботі круглого столу Неля Подлевська, звісно ж, використає у процесі забезпечення дисциплін «Методика навчання української мови», «Методика викладання філологічних дисциплін», які викладає для майбутніх учителів української мови і літератури, та у матеріалах власної наукової діяльності.
Інформація кафедри слов’янської філології