Уже стала систематичною участь завідувача кафедри слов’янської філології, кандидата педагогічних наук, доцента Нелі Подлевської у стратегічній сесії «Українські студії в славістиці: візуалізація», організовані «Офісом підтримки вченого» (голова Офісу Олеся Ващук), який здійснює діяльність, спрямовану на створення умов та можливостей для реалізації інтелектуального потенціалу громадян України у сфері науки та інновацій, організовує заходи та розробляє механізми впровадження ініціатив та проєктів, що спрямовані на популяризацію України на міжнародному рівні.
Команда Офісу у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Державним підприємством «Український державний центр міжнародної освіти» та Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту започаткувала й організовує цикл стратегічних сесій «Українські студії в славістиці: візуалізація».
24 липня 2023 року було проведено перший захід із циклу міждисциплінарних стратегічних сесій. Захід проведено у змішаному форматі: слухачі та учасники дискусій – онлайн, спікери – офлайн. Мета заходу – переосмислення місця і ролі українських студій в сучасній славістиці, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі.
Напрямами роботи у стратегічній сесії були:
– Переосмислення архітектури сучасної славістики.
– Представлення українських студій у світі.
– Візуалізація України: національна ідея та українська ідентичність.
– Деколонізація і значення україністики в славістиці.
14 вересня відбулася друга зустріч за темою «Проблеми ідентичності культурної спадщини України». Модераторами зустрічі були: директор державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти», кандидат історичних наук, доцент Олена Шаповалова та голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, доктор юридичних наук, професор Олеся Ващук.
Зі вступним словом виступив Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України.
Із доповідями виступили:
- «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період» – директор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва Василь Чернець;
- «Злочини Кремля. Літературно-просвітницька діяльність об’єднання ДОБРУС» – науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Марина Гогуля;
- «Українська ідентичність в полікультурному середовищі: проблеми та механізми збереження. Українці Румунії: досвід збереження ідентичності в північній Добруджі та інші» – Наталія Петрова, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
28 вересня відбулася третя зустріч на тему «Представлення українських студій у світі». Модераторками заходу були: директор державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти», кандидат історичних наук, доцент Олена Шаповалова та голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Голова Офісу підтримки вченого, доктор юридичних наук, професор Олеся Ващук.
Зі вступним словом виступила Ольга Будник, Радник-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
Із доповідями виступили:
«Представлення українських студій у світі» – Уляна Автономова, керівник секретаріату Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;
«Українське слово у світі» – Володимир Яценківський, посол з особливих доручень Департаменту публічної дипломатії та комунікації МЗС України;
«Проєкти в галузі україністики: між адвокацією і творенням знанн» – Олена Коваленко, менеджерка академічних програм Українського інституту;
«Роль українознавства у представленні України й українців у світі» – Юрій Фігурний, завідувач відділу української етнології Науково-дослідний інститут українознавства МОН України.
12 жовтня відбулася четверта зустріч на тему «Українська мова як іноземна: досвід викладання в Україні».
Зі вступним словом виступив Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України.
Доповіді на цій сесії мали:
«Українська мова за кордоном під час війни: від прав людини до обов’язків держави» – Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови;
«Актуальні виклики та перспективи викладання української мови як іноземної» – Софія Азовцева, викладач Школи української мови і культури Українського католицького університету, кандидат філологічних наук;
«Досвід викладання української мови іноземним студентам-філологам» – Світлана Дерба, доцент, завідувач кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук;
«Вітчизняні навчальні видання з української мови як іноземної: досягнення, виклики, перспективи» – Ганна Швець, доцент кафедри української філології для іноземних громадян Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук;
«Спеціалізація «Українська мова як іноземна» у Львівському національному університеті імені Івана Франка: досвід навчання студентів, перспективи удосконалення» – Ірина Кочан, професор, завідувач кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.
Усі доповіді викликали жваве обговорення дискусійних питань.
Стратегічні сесії будуть продовжені щодо українських студій у славістиці (зокрема наступна тема присвячена вивченню української мови за кордоном), адже сьогодні такі питання й проблеми, як ніколи, надзвичайно актуальні.
Інформація кафедри слов’янської філології
Ukrainian