Так уже склалося, що восени кожного року філологи-україністи звітують про першу свою навчальну практику – фольклорну. Щороку другокурсники влаштовують свято народних традицій і усної словесності, приносячи свої звіти з фольклорної практики, наповнені різними жанрами народної творчості та описами обрядів, які вони записали упродовж двох тижнів літа. Так і цього разу студенти групи ФУМ-14-1 прийшли на захист як на свято.
Вишивані рушники, картини, предмети народного побуту – все це стало тим святковим настроєм, котрий налаштовував на сприйняття чогось нового, цікавого, раніше не чутого й не баченого. Слід зауважити, що дівчата принесли вишиті власноруч рушники, серветки, картини, подушечки, скатертини тощо.
Майбутнім філологам під керівництвом старшого викладача кафедри слов’янської філології Терещенко Людмили Вікторівни довелося докласти чимало зусиль, щоб зібрати й описати всі матеріали. Для проходження практики студентами було обрано різні куточки країни; на захисті представляли народну культуру населених пунктів Львівщини, Одещини, Рівненщини і, звісно ж, Хмельниччини.
Так, Одеську область представила Анна Чернега, котра розкрила багатство і самобутність фольклору й етнографії свого краю.
Спадщина Рівненщини у записах Юлії Лавренчук була відкриттям для тих, хто не чув раніше поліських пісень і не бував на поліських весіллях.
Метою своєї практики студенти визначили збереження і вивчення пам’яток народної словесності, обрядовості, побуту та подальшу організацію роботи зі збору матеріалів такого типу.
Про цікаві сторінки народного життя і творчості Тернопілля (Заліщицький р-н) розповіла Ірина Гармата, а її національне вбрання викликало захоплення і замилування.
Райони Хмельниччини були представлені найширше. Це і Летичівський (Слободянюк Руслана, Вонсович Альона), і Волочиський (Горшкова Марія, Гудима Іванна), і Городоцький (Леус Катерина, Маланчій Оксана), і Хмельницький (Лаврінчук Крістіна, Стадник Андрій), і Старосинявський (Гринь Ірина), і Старокостянтинівський (Булавук Ольга), і Чемеровецький (Загородна Марія).
Цікавими родзинками стали матеріали Лілі Ткачук та Олени Микуцької, зібрані на Вінниччині.
А Житомирщина та Київщина, відповідно, передали свої скарби Катерині Бабіцькій і Катерині Копитко.
А от Настя Мазур здійснила експедицію на Львівщину, отож і про фольклор Мостиського району теж дізналися вперше, залюбки слухали аудіозаписи пісень Січових Стрільців, які становлять чималий пласт народної творчості в цьому регіоні.
Студенти також представили фото-, відео-, та аудіо матеріали зібраних творів та обрядів, проаналізували їхні жанрові особливості, підкреслили самобутність і оригінальність фольклорних джерел свого краю, іноді простежували варіантність одного й того ж твору, записаного від різних інформаторів.
Звичайно ж, презентації матеріалів на екрані через проектор – невід’ємна частина звітів, а тут ну аж ніяк не обійтися без допомоги Лілі Ткачук, бо вона найкраще налаштує техніку, підкаже, що і як робити.
Щоб показати географію своїх пошуків і надбань, кожен прикріпив на карті України, виготовленій саме для цього випадку, прапорець, котрий вказував на місце збирання матеріалів практики.
Звичайно, було нелегко все зібрати, систематизувати, описати. Але вже на захисті кожен хотів якомога ширше й цікавіше розповісти про свої відкриття, продемонструвати живий звук народних музик чи голос автентичного виконання пісні, зацікавити одногрупників загадками або прислів’ями, заворожити легендою чи казкою.
Поставлено крапку у звітах. Прозвучали відповіді на запитання викладача й однокурсників. Нібито можна зітхнути з полегшенням, проте філологи радо зізнаються, що не проти були б повторити такий досвід коли-небудь ще.
Звичайно ж, нагода буде, і дуже скоро: влітку чекає ще одна практика – діалектологічна, де знову будуть свого роду експедиції, інформатори, записи, написання звітів, захисти… Набуваємо нових знань, умінь, компетенцій.
Людмила Терещенко, керівник практики;
Юлія Лаврінчук, студентка групи ФУМ 14-1