Підвищення кваліфікації – це набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань, метою якої є професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.
Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, у яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації (стаття 59 Закону України «Про освіту»).
Викладачі кафедри слов’янської філології постійно долучаються до заходів підвищення кваліфікації (стажування) задля вдосконалення своєї професійної майстерності й отримання найкращих результатів як у викладацькій, так і науковій діяльності. Зауважимо, що кафедра слов’янської філології вже багато років співпрацює з різними університетами Республіки Польща (https://ksf.khmnu.edu.ua/spivpraczya/).
З 16 вересня до 15 жовтня 2024 року кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Оксана Петрівна Ранюкта доктор філософії, старший викладач кафедри слов’янської філології Тетяна Олександрівна Мороз проходили міжнародне науково-педагогічне стажування для молодих науковців з українських навчальних закладів «Studiuj i badaj po polsku» («Навчайся і досліджуй польською»). Стажування проходило на базі Варшавського університету (Республіка Польща) та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Україна) у партнерстві із польською Національною агенцією академічних обмінів (NAWA) під патронатом Генерального консульства РП у Львові (у межах програми «Promocja języka polskiego» („Популяризація польської мови”)) без відриву від виробництва у дистанційному форматі на платформі ZOOM. Програма міжнародного стажування становить 30 годин (1 кредит ECTS).
Заняття відбувалися тричі на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця), тривалість кожного – 2,5 години.
Мета науково-педагогічного стажування – виробити навички редагування наукових та академічних текстів (наприклад, реферату, статті, презентації), а також набути навичок виступу із доповіддю та участі у конференціях; охарактеризувати лінгвістичні структури, характерні для наукового та дидактичного дискурсу; здійснити опис дослідницьких проєктів та редагування грантових заявок на дослідницькі проєкти.
Напрям підвищення кваліфікації (стажування): розвиток професійних компетентностей (методичної, соціально-комунікативної, ціннісно-смислової, інноваційної) при викладанні фахових дисциплін для студентів спеціальностей «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)», «Філологія. Польська мова і література, друга мова – англійська», «Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська).
Лекторами курсів були видатні науковці та викладачі Польщі та України:
Саманта Бусіло (Samanta Busiło) – магістр філології, старший викладач кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 2017 р.); також працює в Інституті прикладної лінгвістики Варшавського університету. Пані Саманта є полоністкою, україністкою; авторкою дидактичних матеріалів для вивчення польської мови як іноземної: підручників, тестів, онлайн-курсів; координаторкою освітніх проєктів, фінансованих Сенатом Республіки Польща, Канцелярією Прем’єр-міністра Республіки Польща та NAWA. Авторка понад 20 освітніх проєктів, спрямованих на іноземців (European Language Label), внутрішньофірмових курсів та літніх мовних курсів для студентів. Проводить методичні тренінги для викладачів з Польщі, України та США.
Беата Єндрика (Beata Jędryka) – доктор Інституту полоністики Варшавського університету (кафедра мовної комунікації та глотодидактики). Авторка численних навчальних посібників для викладання польської мови як іноземної та другої мови.Алла Миколаївна Кравчук (Ałła Krawczuk) – полоністка, професор, з 2004 року завідувач кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, авторка численних підручників для українських студентів та понад 190 статей з мовознавства. Відома в Україні та за кордоном як провідний фахівець зі специфіки викладання польської мови українцям.
На першій зустрічі пані Саманта ознайомила всіх учасників курсу із розкладом, у якому було зазначено дати проведення занять, теми, лекторів та посилання. Усі матеріали для самостійного опрацювання знаходилися на Padlet – універсальній онлайн-дошці, на якій можна розміщувати текстові нотатки, зображення, фотографії, файли та посилання на зовнішні ресурси.
Тематика занять була надзвичайно різноманітною. Так, скажімо, Саманта Бусіло розповіла учасникам курсу про найпоширеніші інтерференційні помилки, академічні жанри, науковий реферат, сучасні тенденції розвитку наукової польської мови; ознайомила із процесом опису наукового пізнання, мети дослідження, методів, гіпотез дослідження, висновків; дала цінні рекомендації та вимоги щодо створення наукової презентації та представлення її на широкий загал. Зауважимо, що все вищезазначене є надзвичайно важливим і потрібним у викладацькій діяльності кожного науково-педагогічного працівника.
Важливими й потрібними під час занять були практичні завдання, які допомагали краще засвоїти складний теоретичний матеріал.
На останньому занятті із Самантою Бусіло кожен мав представити свою наукову презентацію, оформлену відповідно до усіх вимог та рекомендацій.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету Оксана Ранюк представила презентацію на тему «Роль риторичної компетенції у підготовці та роботі перекладача».
Доктор філософії, старший викладач кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету Тетяна Мороз представила доповідь на тему «Польські паремії з антонімічними компонентами».
Наприкінці виступу всі мали змогу долучитися до обговорення, вказати на переваги та недоліки, що є важливим для подальшого наукового вдосконалення.
Доктор Беата Єндрика зосередила увагу учасників на системі освіти в Польщі, дослідницьких грантах та їхніх видах, плануванні, джерелах фінансування; структурі грантової заявки та правилах її заповнення; калькуляції витрат на грант; реалізації гранту; звітності та публікації результатів гранту.
Як відомо, грант – це ефективний інструмент для підтримки ініціатив та розвитку різних сфер діяльності. За допомогою грантів здійснюється необхідна підтримка проєктів, які мають вагоме значення у розвитку науки. Зауважимо, що кафедра слов’янської філології Хмельницького національного університету неодноразово отримувала гранти для реалізації різних проєктів (детальніша інформація на сайті кафедри – https://ksf.khmnu.edu.ua/mizhnarodni-proyekty/).
Пані Беата на власному прикладі показала всі особливості документального оформлення грантів, зокрема ознайомила зі структурою грантової заявки та покроково розповіла про правила її заповнення.
Одним із домашніх завдань від пані Беати було створення власного грантового проєкту та його публічна презентація. Найголовніша умова – навести переконливі аргументи доцільності та потрібності проєкту, на який потрібно виділити необхідну суму. Складність завдання полягала й у тому, що грантовий проєкт потрібно було презентувати лише на одному слайді. Безперечно, що викладачі кафедри слов’янської філології, Оксана Ранюк та Тетяна Мороз, впоралися з цим завданням на відмінно.
Доцент Оксана Ранюк представила грантовий проєкт «Розробка навчальних ігор для підтримки вивчення риторики в середній школі й університеті», зокрема окреслила мету, cферу застосування, цільову аудиторію, очікувані результати, а також обґрунтувала необхідність реалізації проєкту.
Старший викладач Тетяна Мороз презентувала словник майбутнього «Великий українсько-польський тематичний словник прислів’їв та приказок», зокрема акцентувала на важливості такої праці в сучасній лінгвополоністиці; ознайомила всіх зі структурою словника, метою його створення та цільовою аудиторією.
Лекції професора Алли Кравчук були присвячені одній з важливих тем у польській мові – синтаксису. Пані професор допомогла осягнути такі складні теми, як польські синтаксичні конструкції, форма яких відрізняється від українських відповідників; зразкові вправи: сполучники з часовими формами дієслова; варіативність конструкцій з потрібним часом дієслова; критерії відбору варіантів; найновіші тенденції із синтаксису польської мови; безособові конструкції. Також заняття були присвячені польсько-українському перекладу у новій цифровій реальності (перекладу текстів, що містять синтаксичні конструкції різної форми з польської та української мов) та мовному польському етикету.
Безумовно, що навчальні курси такого рівня дуже потрібні під час викладацької діяльності. Вони допомагають вдосконалити свій освітній рівень, розширити та оновити загальнонаукові та спеціальні знання й уміння. Тому і Оксана Ранюк, і Тетяна Мороз впроваджуватимуть набуті знання та вміння під час викладання таких дисциплін, як «Сучасна польська мова. Лексика фразеологія», «Розмовний практикум з польської мови», «Сучасна польська мова. Синтаксис», «Методика навчання польської мови», «Методика викладання польської мови і літератури у ЗВО» тощо.
Усі учасники курсів отримали сертифікат міжнародного підвищення кваліфікації (30 годин – 1 кредит ECTS) та підручник польської наукової мови для іноземців на рівні B1 «Studiologia».
Крім того, 23 жовтня 2024 року учасники курсу «Studiuj i badaj po polsku» мали змогу доєднатися до відкритої лекції професора Алли Кравчук. Пані професор розповіла про синтаксичні труднощі польської мови з погляду українця (і не тільки).
Кафедра слов’янської філології Хмельницького національного університету щиро дякує організаторам за змістовний, пізнавальний, цікавий, інтерактивний, насичений і корисний курс, а також за змогу підвищувати свій науково-професійний рівень викладачам кафедри.
Тетяна Мороз, доктор філософії,
старший викладач кафедри слов’янської філології