Традиції молодіжної науки: кафедра слов’янської філології ХНУ вчетверте провела Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію

Слово – це не просто інструмент комунікації. Для філологів слово – це генетичний код, це зброя, це збереження ідентичності та культури. І те, що сьогодні, попри всі виклики сьогодення, ми маємо змогу досліджувати, дискутувати, розвивати славістику та дидактику – це великий дар і велика відповідальність. Наш науковий фронт – це утвердження українського голосу у великому слов’янському та європейському просторі.

22 травня 2026 року кафедра слов’янської філології Хмельницького національного університету вчетверте (детальніше можна ознайомитися за покликаннями 2023, 2024, 2025) провела Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Славістичні студії в сучасному філологічно-дидактичному просторі» в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи Zoom до Дня слов’янської писемності та культури, який ми відзначаємо 24 травня.

Метою конференції є інтеграція молодіжної наукової спільноти України та Польщі, забезпечення ефективної стартової платформи для популяризації студентських лінгвістичних розвідок, а також формування у майбутніх фахівців компетенцій ведення наукового полілогу та публічного захисту власних наукових позицій.

Захід об’єднав навколо себе провідні заклади вищої освіти України, які стали співорганізаторами наукового заходу: Рівненський державний гуманітарний університет, Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Запорізький національний університет та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

До участі у конференції зареєструвалося понад 160 учасників з різних закладів освіти України (Запорізький національний університет, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Уманський національний університет, Вінницький національний аграрний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Рівненський державний гуманітарний університет, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Хмельницький національний університет, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія) та зарубіжжя (Варшавський університет (Республіка Польща)).

Модератором заходу стала доктор філософії, доцент кафедри слов’янської філології Тетяна Мороз.

Конференцію відкрили щирими вітальними словами проректор з наукової роботи ХНУ, професор Олег Синюк та декан гуманітарно-педагогічного факультету, доцент Неля Подлевська. Вони відзначили високий рівень організації заходу та системну роботу кафедри-організатора у вихованні молодої наукової еліти та побажали всім учасникам успішних виступів та жвавих дискусій.

До вітального слова доєдналася також завідувач кафедри слов’янської філології ХНУ, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Торчинська. Вона окреслила стратегічні вектори розвитку сучасної слов’янської філології в Україні та побажала молодим дослідникам сміливості у наукових пошуках. До її вітань приєдналися колеги-співорганізатори – очільники філологічних кафедр університетів-партнерів з Харкова (завідувач кафедри історії української літератури, доктор філологічних наук, професор  Харківського національного університету ім. В. Каразіна Олена Матушек), Запоріжжя (завідувач кафедри слов’янської філології, доктор філологічних наук, професор Запорізького національного університету Ірина Павленко) та Рівного (кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та славістики Рівненського державного гуманітарного університету Наталія Волос).

Під час пленарного засідання молоді дослідники представили доповіді високого теоретичного рівня. Тематика виступів яскраво відображала багатогранність філологічних зацікавлень: від особливостей вивчення польської літератури у НУШ, мотивів гріха у прозі В. Шевчука, адаптації фінансових номенів згідно з новим українським Правописом до іронії в польських медіа та польсько-українського контрастивного аналізу як засобу творення інклюзивної освіти:

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Запорізького національного університету Маргарита Бабешко (Тема – Особливості вивчення творів польських письменників для дітей у НУШ);

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня  Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Поліна Колісніченко (Тема – Мотив гріха і спокути у збірці Валерія Шевчука «Біс плоті»);

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Уманського національного університету Марина Короткоручко (Тема – Роль сленгової лексики у повісті Марини Павленко «Моя класнюча дівчинка»);

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Вінницького національного аграрного університету Софія Лаврик (Тема – Лексико-семантичне розроблення українських відповідників для запозичених фінансових номенів (на основі правопису 2019 року));

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету Аліна Маріненко (Тема – Ораторський виступ із використанням оксюморона як стилістичного ресурсу мови);

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Рівненського державного гуманітарного університету Іванна Муляр (Тема – Мовні особливості та лінгводидактичний потенціал творів Олени Пчілки);

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Діана Новикова (Тема – Тенденції та способи творення молодіжного сленгу ХХІ століття у польській та українській мовах);

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Анна Уварова (Тема – Środki wyrażania ironii i sarkazmu w nagłówkach polskich portali internetowych);

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Варшавського університету (Республіка Польща) Дарина Удовиченко (Тема – Сучасні можливості та перспективи застосування контрастивого аналізу польської та української мов: двомовний тематичний словник як засіб творення інклюзивного освітнього середовища).

Змістовні виступи на пленарному засіданні викликали щирий інтерес і жваву дискусію аудиторії.

Після завершення пленарної частини молоді дослідники продовжили обговорення в межах п’яти наукових секцій. Робота велася за такими напрямами, як «Лінгвістичні парадигми у слов’янському дискурсі», «Мовна реалізація комунікативних стратегій», «Слов’янські літератури в загальноєвропейському контексті», «Актуальні проблеми теорії і практики перекладу», а також «Тенденції і перспективи вивчення слов’янських мов і літератур у закладах освіти»).

Під час секційних засідань було заслухано низку актуальних доповідей, які відзначалися практичною спрямованістю та ґрунтовністю. Жваве обговорення й активний обмін думками продемонстрували високий інтерес присутніх до висвітлених проблем. Запитання до авторів та їхні вичерпні відповіді в межах дискусії підтвердили високий рівень підготовки молодих науковців і беззаперечну новизну їхніх результатів.

Підсумовуючи масштабний науковий форум, декан гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету Неля Подлевська звернулася до присутніх із прикінцевим словом подяки. Вона щиро подякувала усім партнерам, колегам та талановитій науковій молоді, які долучилися до організації та проведення заходу. Також висловила повагу закладам-співорганізаторам за підтримку міжуніверситетського партнерства та вагомий внесок у розвиток студентської науки. Звертаючись до студентів, декан наголосила, що їхні ґрунтовні доповіді й сміливі дискусії є найкращим свідченням того, що майбутнє філології перебуває в надійних руках, та побажала молодим дослідникам невичерпного натхнення й нових відкриттів під мирним небом.

За результатами роботи конференції буде підготовлено збірник наукових праць «Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика» (випуск 19, оприлюднення восени), присвячений питанням, висвітленим на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з міжнародною участю (відповідальна за випуск Наталія Торчинська).

Як показує практика, проведення студентських конференцій є ефективним інструментом для взаємообміну досвідом, координації зусиль молодих науковців, інтеграції в міжнародний освітній простір та активізації міжкультурного діалогу.

Організатори висловлюють щиру подяку всім учасникам за їхню активну роботу в межах конференції у нинішній непростий час. Особливу цінність мали тепла атмосфера заходу, конструктивні відгуки та напрацьовані пропозиції щодо майбутньої співпраці.

Кафедра слов’янської філології Хмельницького національного університету підтверджує свою готовність до подальшої всебічної взаємодії у науково-освітній царині на національному та міжнародному рівнях.