Діалектологічна практика

Розвиток літературної мови завжди спирається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут. Вивчення народних говорів має велике значення і для відродження та збереження духовних скарбів народу, і для розширення та поглиблення всього комплексу народознавчих досліджень.

Територіальні діалекти, що існували впродовж віків і тривалий час були досить сталими утвореннями, сьогодні змінюються стихійно і природно під впливом соціальних, політичних, науково-технічних чинників. Тому для спостережень і наукових узагальнень необхідний матеріал із живого народного мовлення.

Вивчення дисципліни «Українська діалектологія», яка належить до переліку обов’язкових для студентів ОПП «Філологія. Українська мова і література», завершується діалектологічною практикою. Решта охочих, хто вивчає ОК як вибірковий, можуть також доєднатися до проходження практики з метою розширення власного кругозору та набуття додаткових фахових компетентностей

Основні завдання діалектологічної практики:

• ознайомити студентів із живим говірковим мовленням;
• навчити збирати відповідні діалектологічні матеріали, використовуючи різні методи лінгвістичних досліджень;
• систематизувати, класифікувати і лінгвістично пояснювати функціонування різних мовних явищ у місцевих говірках;
• узагальнювати результати практики у вигляді захисту практики, відеопроєктів, наукових статей і навіть шляхом написання курсових і дипломних робіт.

Знання діалектних особливостей допоможе майбутнім учителям удосконалити систему роботи, спрямовану на вивчення багатих народних традицій, дасть змогу розширити арсенал форм і методів роботи, використовувати їх на уроках української мови та літератури. Отже, діалектологічна практика має мету: навчальну – поглибити і розширити знання з української діалектології; наукову – виробити навички науково-дослідної роботи у процесі збирання, вивчення українського діалектного мовлення, оформлення результатів практики та написання статті відповідної тематики; виховну – виховувати у студентів любов до рідного краю, до мови, звичаїв, обрядів свого народу; професійну – сформувати у студентів навички виявлення впливу діалектного оточення на усне і писемне мовлення школярів; прагматичну – зібрати науково достовірні матеріали для подальших діалектологічних студій.

Таким чином, щорічна двотижнева діалектологічна практика студентів-філологів, яка є безпосереднім продовженням і логічним завершенням вивчення курсу української діалектології, сприяє активізації творчої та пошукової роботи студентів, підвищує рівень їх теоретичної підготовки, розвиває професійні вміння та навички майбутнього фахівця. Зібраний, систематизований та описаний матеріал може допомогти словесникам у їх майбутній практичній діяльності, а також може бути використаний у навчальній та науковій роботі кафедри: під час практичних занять з української діалектології, історії мови, при написанні курсових чи наукових робіт.

Щорічна діалектологічна практика студентів-словесників ХНУ, яка відбувається за місцем проживання здобувача вищої освіти, дозволяє схарактеризувати фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості місцевого мовлення різних регіонів України. Протягом усіх років навчання студенти презентували особливості говірок майже всіх областей України, із-поміж яких Хмельницька, Вінницька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Житомирська, Рівненська, Волинська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська області.

Цього року на захисті практики студентами групи ФУМ-22 були репрезентовані подільські та південноволинські говірки південно-західного наріччя: зокрема

с. Полянь Шепетівського району (Петричук Марія),

смт. Теофіполь (Ткач Вікторія)

та с. Яськівці (Стрілець Дарія) Хмельницького району Хмельницької області

і степові говірки південно-східного наріччя (смт Каланчак Херсонської області (Береза Дарʼя)

Респондентами студенти намагаються обирати людей старшого віку, без вищої освіти, представників професій, де не вимагається літературна мова, бо лише за таких умов можна виявити діалектні риси в мовленні людини.

Студенти поряд із характеристикою фонетичних, лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних особливостей місцевих говірок звертають увагу на діалектний вплив на антропонімний та мікротопонімний пласт лексики, зокрема пропонують інформацію про походження назви населеного пункту, найменувань різних мікрооб’єктів (струмків, лісів, полів вулиць тощо), аналізують імена та прізвиська мешканців, найбільш поширені прізвища. До друкованого варіанту практики додають аудіо- та відеоматеріали, які записали під час проходження діалектологічної практики.

Крім того, за результатами практики студенти можуть здійснити публікацію в збірниках наукових праць «Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика» (кафедра слов’янської філології), «Поділля. Філологічні студії» (кафедра української філології).

Здобувачі вищої освіти презентують результати практики у вигляді виступів на конференціях, зокрема протягом десяти років наші студенти, зокрема і ті, що навчаються на ОПП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)» і вивчали «Українську діалектологію» як вибіркову дисципліну, беруть участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи», яка систематично відбувається у Вінницькому педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Водночас вони мають можливість і опублікувати свої виступи в однойменному збірнику наукових праць.

Отже, різні види практики в закладах вищої освіти сприяють розвитку у студентів умінь використовувати набуті знання й навички у практичній діяльності, робити висновки, зберігати культурні й мовні надбання, зокрема діалектологічна практика допомагає зберегти інформацію про давні мовні риси, бо в багатьох випадках лише дані діалектної мови дають можливість детальніше простежити розвиток того чи іншого мовного явища в історії нашої мови.

Керівник діалектологічної практики – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Наталія Миколаївна Торчинська.