Із 24 березня до 13 квітня 2022 року викладачі Варшавського університету (Польща) реалізовували міжнародний доброчинний проєкт «Солідарні з Україною» для вчителів/ викладачів/ майбутніх фахівців-філологів, які викладають/ викладатимуть польську мову як іноземну. Такі заняття можна розглядати як методичну допомогу для педагогів, які починають працювати вчителями/викладачами польської мови для іноземців. Особливо актуальними такі заняття стали для наших майбутніх полоністів – здобувачів вищої освіти спеціальностей кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету: «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська», «Середня освіта. Мови та літератури (польська, українська)» , які брали активну участь у всіх заняттях центру Полонікум Варшавського університету.
24 березня заняття провела Anna Rabczuk на тему «Co ślina na język przyniesie» – wybrane techniki konwersacyjne w nauczaniu języka polskiego jako obcego»
«Сьогодні відбулася зустріч із пані професор Анною Рабчук, котра запропонувала багато методів навчання польської мови як іноземної. Пані Анна має величезний досвід у навчанні різних вікових груп із різних країн світу, навчає не тільки слов’яномовних студентів. Назвою своєї лекції вона обрала польське прислів’я, яке можна перекласти так: «Що слина на язик принесе…». Вислів дав зрозуміти, що зустріч буде досить креативною. Так і сталося. Багато інформації з різних поглядів було подано стосовно комунікації, навчання, літератури. Порушувалися питання діагностики фонетики, лексики і граматики польської мови. Ставилися наголоси на добру практику й атмосферу в групі, пропозиції діалогів, описання перспектив і історій. Пані професор звертала увагу на корекцію помилок, різні форми мовних ігор, розглядала різні типи і форми розмовних завдань.
Дві з половиною години злетіли дуже швидко. Захоплювали і темп спілкування лектора з аудиторією, і атмосфера спілкування, словниковий запас, добір змістовності лекції, запропоновані цікаві теми до розгляду і насамперед методи навчання, які, здавалося, ми вже знаємо, але креативний підхід автора лекції задав напрямок нам, як вчителям, також не забувати звертати увагу і на приязну атмосферу на занятті, на підготовку структури лекції і добір лексики, яка буде допомагати й зацікавлювати учнів до активної участі в діалогах, підготовку також візуального матеріалу. Пані Анна ставила наголос на поєднання різних технік і методів у навчанні польської мови як іноземної. І запропонувала нам поставити питання до самих себе: мета заняття; чи хочу використовувати додатковий матеріал (картинки, предмети, фільми); яку техніку застосую; чи моя лекція буде цікавою? Тоді, коли ми самі собі дамо відповіді на ці питання, буде зрозуміло чи нам все вдасться. Пропозиції пані Анни Рабчук: хай учні більше говорять, ніж вчитель; дай час на роздуми і підготовку; зроби активними всіх на однаковому рівні; змінюй методи; хвали, хвали, хвали!» (Марина Колесник – магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
25 березня заняття провела Katarzyna Kołak-Danyi на тему «Jak pracować z serią podręczników «Raz, dwa, trzy i po polsku mówisz Ty!»
«Гарна лекція, присвячена ознайомленню присутніх із підручником для дітей «Raz, dwa, trzy i po polsku mówisz Ty!” Книга багата на вправи, які розвивають будь-які навчальні здібності, насичена різноманітною тематикою, а також інформація у ній подана в цікавій для дітей формі коміксу. У ній багато інтерактивних ігор, спрямованих на розвиток комунікаційних навичок і знання мови. Також мені дуже сподобалося те, що доступно й зрозуміло подано пояснення до кожної теми і те, що є різні коментарі до граматики.
Під час проходження моєї педагогічної практики (яку проходили ми у лютому цього семестру) цей підручник став би незамінною частинкою заняття, оскільки завдяки різноманітній тематиці та цікавим завданням учні отримували б задоволення від кожного проведеного уроку. Залюбки використовуватиму його у своїй майбутній педагогічній діяльності» (Юліана Боднарчук – студентка 4 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
28 березня заняття провела Aleksandra Święcka на тему «Wstęp do nauczania jpjo osób dorosłych».
«Цього дня Polonicum Uniwersytet Warszawski організував онлайн-зустріч із викладачем та автором серії підручників до навчання JPJO. Були представлені рекомендовані навчальні підручники для вивчення польської мови як іноземної для відповідної вікової категорії (для дорослих); методи та програми навчання JPJO від рівня А1-С2 (за ред. Е. Ліпінської, А. Серетни), поданий короткий зміст та рекомендації щодо використання підручника; викладач продемонструвала перелік тем початкових лекцій для дорослих осіб та поради для ефективного вивчення мови. Заняття було цікавим та пізнавальним для викладачів, які навчають польської мови як іноземної та для осіб, які вивчають мову» (Марія Микулич – магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
1 квітня провела заняття Aleksandra Święcka на тему «Fonetyka i ortografia w nauczaniu jpjo».
«Сьогоднішня лекція була спрямована на ознайомлення присутніх із порадами успішного викладання польської фонетики та орфографії для україномовних студентів або учнів. Заняття було корисним, оскільки, крім загальних правил польської вимови та письма, лекторка дала поради, як досягти хорошої вимови у тих, кого навчаємо, адже «Nie można uczyć języka obcego, nie nauczając wymowy» (A. Święcka). Також пані Олександра ознайомила з такими підручниками: Seria «Start» 1, 2, 3, «Polsku jest cool», «A to polski właśnie», «Szura, szumi, szeleści», «Wymowa polska z czwiczeniama», «Znajdź z polskim wspólny jėzyk», які допоможуть як вчителям, так і самим студентам/учнями краще вивчити та зрозуміти польську мову» (Юліана Боднарчук – студентка 4 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
2 квітня Agnieszka Jastrzębska провела декілька занять: «Wyzwania towarzyszące nauczaniu jpjo osób z Ukrainy», «Nauczanie jpjo dzieci w wieku wczesnoszkolnym», «Różnice kulturowe polsko-ukraińskie: poradnik nauczyciela jpjo».
«Пані Агнєшка є автором серії підручника «Raz, dwa, trzy i po polsku mówisz ty». Цей підручник призначений для вивчення польської мови як іноземної для дітей з України. Тому пані Агнєшка продемонструвала методи роботи з учнями, вказала, які основні помилки допускаються учнями на початку вивчення мови, зокрема: неправильність вимови польських літер, орфографічні помилки, основні проблеми з відмінюванням граматичних форм. Для вирішення таких проблем викладач запропонувала такі методи: не варто забувати, що польська мова – це іноземна мова; мати план навчання; на початковому етапі навчання мови не слід використовувати жаргони; для вивчення граматики варто користуватися різного роду текстами; важливим є вік дитини, тому матеріал має бути цікавим, а лекції рухливими; телефон може бути як допоміжний засіб для кращого вивчення мови.
Викладачем були запропоновані допоміжні підручники з польської мови для роботи з дітьми, а також корисні посилання з методичними матеріалами для вчителів. Викладач продемонструвала міжкультурну різницю в польській та українській мовах на прикладі лексики різної тематики. Заняття були цікавими та пізнавальними, оскільки продемонстровані методи навчання надають змогу зробити лекції з польської мови оригінальними та ефективними для роботи з дітьми» (Марія Микулич – магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
4 квітня заняття провела Dagmara Sobiecka на тему «Poziomy biegłości w praktyce».
«У своїй лекції пані Собєцка пояснила різницю між різними рівнями володіння польською мовою, звернула увагу на вимоги й особливості кожного з них. Особливо корисним для студентів-полоністів було те, що пані Даґмара Собєцка ілюструвала кожен із рівнів володіння польською мовою прикладами вправ із різних підручників, власними прикладами, давала корисні поради, як провести заняття з максимальною користю для учнів. На завершення лекції пані Собєцка порадила дидактичні матеріали (програми вивчення польської мови, словник-мінімум польської мови тощо) і сервіси, які будуть корисними для вчителів польської мови. Ця лекція була дуже корисною для студентів-полоністів ХНУ, які планують, вже викладають польську мову як іноземну або допомагають українцям у Польщі» (Яна Токар – магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
7 квітня провів два заняття Piotr Kajak на теми: «Kultura popularna w nauczaniu jpjo», «Certyfikacja jpjo».
«На лекціях почерпнули багато аспектів навчання польської мови як іноземної мови. «Якщо говорити про нас, полоністів, то власне ми, а не поляки, представляємо польську культуру за межами Польщі і даємо їй реальну форму», – так висловився про міжкультурну полоністику доктор Петро Каяк. Він висвітлював ситуацію полоністики і навчання польської мови як іноземної в різних країнах і регіонах світу. Наголошував на сертифікації (має отримати учень, який вивчає мову хоча б три роки) і глотодидактиці. Звертав увагу на те, що культура є галуззю кумуляції, а не елімінації. А також говорили про формальну й неформальну освіти. «Головним нашим завданням, як провідників польської культури, має бути допомога у відкритті основних і другорядних фрагментів польської лінгвокультури. Треба відрізняти поняття елітної культури, високої культури і масової культури». Ключовим посиланням і твердженням про культуру (на основі глотодидактики) була думка, що це поєднання духовних, творчих досягнень суспільства якоїсь конкретної епохи, а також підсумок всього життя і праці людини. На закінчення лекції ми зробили висновок, що нам, полоністам, треба розвивати діапазон і якість знання мови; її суспільне використання, а також функціональне вживання мовних засобів, і перебувати в різних культурних середовищах» (Марина Колесник – магістрантка 1 курсу ОП «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська»).
13 квітня провела зяняття Paulina Potasińska на тему «Przegląd materiałów dydaktycznych do nauczania jpjo».
«Матеріал лекції подається доступно, чітко, логічно й на конкретних прикладах – компетентно. Дуже задоволені, що відвідували цей цикл. Отримані знання допомогли вдосконалити власний рівень знань із польської мови. Також отримали багато хороших порад щодо використання підручників та зошитів із вправами з польської мови. Було пізнавально» (Луїза Остапенко, Максим Козоріз, студенти 2 курсу ОП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)».
«Курс лекцій справив на нас позитивне враження. Дізналися багато нової методичної інформації. Вдалося покращити навички розуміння носіїв польської мови. Вдячні за чудову можливість – відвідувати лекції польських викладачів, а також спілкуватися із носіями мови!» (Вікторія Колоднюк, Мирослава Гулівата, студентки 2 курсу ОП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)».
«Знань ніколи не буває багато. Ось і цього разу, прослухавши курс лекцій, ми дізналися багато нового, що неодмінно допоможе в майбутньому як педагогам-полоністам. Безцінним є слухання носія мови, що допомагає розвинути та запам’ятати певні мовні особливості. На останній лекції «Przegląd podręczniaków» пані Пауліна люб’язно поділилася інформацією про варіанти пошуків матеріалів для вивчення польської мови. Це важливо, адже не завжди можна знайти достовірну інформацію на просторах інтернету. Уся лекційна інформація є необхідною, адже ми зможемо використовувати набуті знання майже щодня на своїх заняттях у нашому рідному університеті. Сподіваємося, що матимемо можливість ще не раз побувати на заняттях у Варшавському університеті» (Уляна Карапозюк, Анна Мороз, студентки 2 курсу ОП «Середня освіта. Мови і літератури (польська, українська)».
Усі прослухані лекції та опрацьований на них матеріал студенти-полоністи ХНУ представлятимуть на відповідних заняттях (за завданнями викладача) із «Практичного курсу польської мови», «Розмовного практикуму з польської мови», «Проблемних питань польської мови та перекладознавства» та інших дисциплін означених ОП. А результати й досягнення студентів викладачі зможуть перезарахувати відповідно до «Положення про порядок визнання та перезарахування результатів навчання здобувачів вищої освіти у ХНУ».
Від імені кафедри слов’янської філології та студентів-полоністів Хмельницького національного університету щиро дякуємо організаторам – викладачам Варшавського університету (Польща) за організований і реалізований доброчинний проект «Солідарні з Україною», спрямований на методичну підготовку майбутніх учителів/ викладачів польської мови як іноземної. Ваш проєкт займає значне місце у лінгводидактичній підготовці майбутніх полоністів! Щиро дякуємо за вашу доброчинність та солідарність з Україною!
Завідувач кафедри слов’янської філології ХНУ Неля Подлевська