«Про нашу скарбничку – фразеологію» – участь старшого викладача кафедри Людмили Терещенко у телевізійній програмі ТРК МІСТО «Мова про мову»

Нещодавно старший викладач кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету Людмила Вікторівна Терещенко взяла участь у телевізійній програмі ТРК МІСТО «Мова про мову», яку веде випускниця-філологиня нашого університету Аліна Косарева. Хочемо зазначити, що Людмила Вікторівна – фахівець із лексикології та фразеології (як розділів сучасної української літературної мови), викладання яких забезпечує на ОПП: «Середня освіта (Мови і літератури (польська, українська))», «Середня освіта. Українська мова і література», «Філологія. Українська мова і література», «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська».

Фразеологічне багатство кожної мови – це особлива родзинка, яка надає мовленню емоційності, влучності, образності, дотепності, виразності, є перлинкою народної мислетворчості, естетики, мудрості, культури, історичної пам’яті, сучасного життя.

Можна сказати, що людина розумна, а можна й підкреслити це фраземами, щоб було влучніше, образніше, виразніше: не просто розумний, а світла (ясна) голова, має голову на плечах (на в’язах), має розум у (в) голові, з головою (з розумом) дружить, бистрий на розум; живого ума, з натоптаною головою, зірки з неба хапає (знімає, здіймає), тільки (трохи) зорі з неба не знімає, макітра розуму, розуму не позичати;має лій (олію) в голові, є лій (олія) в голові, не в тім’я (не в потилицю) битий тощо.

Важко уявити фразеологічний пласт української мови у кількісному аспекті. Адже словники далеко не повністю фіксують усі одиниці, бо мова – живий організм, вона чи не щоденно отримує у свій резерв щось нове, створене її носіями.

Так, скажімо, «Словник фразеологізмів української мови» (Київ, 2003 рік) налічує 7922 одиниці, але укладачі зауважують, що то тільки найуживаніші, і сюди не ввійшли лайливі фразеологізми, фраземи-прокльони і т.ін. Знати і розуміти фразеологічне багатство – це збагачувати своє мовлення, тренувати пам’ять, поглиблювати внутрішній світ, пропагувати мову як образну систему народної мудрості й культури.
Тому «Мова про мову» – це й мова про фразеологію, спонукання до пошуків і осмислення створеного до нас і творення нових реалій, які спираються на сучасне сприйняття світу.

Детальнішу інформацію можна переглянути у передачі: https://cutt.ly/AwtEbIS0

Дякуємо Аліні Косаревій – за увесь цикл її передач «Мова про мову», де легко й невимушено можна засвоїти чимало актуального для кожного слухача. Завжди раді співпрацювати!!!

Інформація кафедри слов’янської філології