28 жовтня 2024 року об 11.00 у рамах наукового семінару відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України відбулася відкрита лекція Святослава Олексійовича ВЕРБИЧА, доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, Голови Української ономастичної комісії, на тему «Власні назви в сучасному українськомовному просторі: функціонування, дослідження, кодифікація», до якої доєдналися і викладачі кафедри слов’янської філології (доценти Наталія Торчинська і Ольга Жвава) та здобувачі освіти першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів за ОПП «Польська мова і література, друга мова – англійська» (Анастасія Слівська, Анна Гнатюк), «Середня освіта. (Мови і літератури (польська, українська))» (Анастасія Бойко, Анастасія Халецька), «Філологія. Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська» (Ольга Дьяченко, Яніна Гуменюк).
Бакалаври-полоністи відвідали лекцію у межах вибіркових дисциплін «Українська ономастика» і «Топонімія Поділля», які викладає доктор філологічних наук, професор кафедри української філології Михайло Торчинський.
У лекції С. О. Вербич зробив глибокий огляд сучасних словників, присвячених дослідженню різних класів назв, зокрема й згадав про словник, укладений Н.М.Торчинською і М.М.Торчинським «Словник власних географічних назв Хмельницької області».
Науковець окреслив коло проблем сучасної української ономастики і можливі шляхи їх вирішення.
Надзвичайно цікавим було обговорення лекції, зокрема коли йшлося про ад’єктоніми й катойконіми, де ми запропонували таки розробити і надіслати анкети у ЗВО, щоб можна було дізнатися про спосіб найменування мешканців того чи іншого населеного пункту безпосередньо від респондентів.
Особливий акцент було зроблено на кодифікації імен та їх ролі у формуванні національної ідентичності (виступив директор Інститут української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор П. Ю. Гриценко). Зокрема, було поставлено питання щодо іменування людей – потребу змінити підхід до російськомовних офіційних варіантів антропонімів, необхідність повернути триформульні варіанти називання українців тощо.
Усі лекції викладені у вільному доступі за адресою: https://www.youtube.com/playlist?list=PLIuypcZ8w8XpW3tFUXx2Sm2bixbmbbhCd
Наші здобувачі освіти поділилися своїми враженнями про лекцію.
Анастасія Бойко (СОП-21): «Під час лекції С.О. Вербич представив результати новітніх досліджень, акцентуючи увагу на впливі соціокультурних змін на розвиток ономастики. Його виступ вирізнявся чіткістю, структурованістю та глибиною аналізу, що викликало активну дискусію серед слухачів.
Загалом лекція стала важливим внеском у розуміння процесів кодифікації власних назв в українській мові, що має суттєве значення для подальшого розвитку лінгвістики, зокрема лексикографії.
Сподобалося, що під час дискусії постало питання кодифікації власних назв, бо українці дуже часто роблять помилки в правописі слів».
Анастасія Халецька (СОП-21): «Щиро дякую Святославу Олексійовичу за лекцію про власні назви. Доповідь була для мене дуже корисною. Особливо сподобалося, що ми детально розглянули різні види власних назв та їхні функції в мові. Ці знання знадобляться мені при вивченні дисципліни “Українська ономастика”»
Анна Гнатюк (ФППА-22): «Лекція цікаво розкрила роль власних назв у сучасній українській мові, їхній вплив на ідентичність та культурне середовище. Спікер гарно розповів тему, особисто для мене лекція розширила знання про власні назви. Також ця зустріч підкреслила важливість вивчення теми власних назв в сучасному українськомовному просторі».
Ольга Дьяченко (ФППмз-23): «Можливо, ця лекція спрямована на фахівців, але, безумовно, цікава для пересічного українця. Мене завжди цікавило історія виникнення назв у моїй рідній місцевості. Чому так, а не інакше падає наголос в назві мого рідного міста. Те, що виглядає, як неправильне… Чи то звичка поколінь, чи бажання зберегти свою неповторність. Шукаючи відповіді на ці питання, поринаєш у світ тих, хто жив перед тобою, дізнаєшся, скільки народів перебуло на тій землі, скільки і чого вплинуло становлення того, що зараз є.
Всі ми гості на цьому світі, шанобливо ставитись і берегти, передавати наступним поколінням те, що самі знаємо, – то є приємно, необхідно і відповідально.
Складання словників – оберегів цих словесних пам’яток – гарна справа.
Думаю, такі лекції варті уваги не тільки філологів, а й усіх залюблених в українську мову, в українську науку. Дякую за можливість долучитися до лекції».
Яніна Гуменюк (ФППмз-23): «Відкрита лекція Святослава Олексійовича Вербича на тему «Власні назви в сучасному українськомовному просторі: функціонування, дослідження, кодифікація», організована Інститутом української мови, стала для мене напрочуд цікавою! Я мала змогу розширити свої знання з української ономастики. Такі лекції від провідних мовознавців є корисними, зокрема для студентів, адже вони сприяють науковому розвитку здобувачів освіти. Сподіваюся, що вже за рік познайомлюся зі Святославом Вербичем особисто у стінах Інституту української мови НАН України».
Онімна лексика – це дуже цікавий пласт для дослідження, над чим працюють і наші полоністи, які протягом багатьох років пишуть статті, курсові та кваліфікаційні роботи на ономастичну тематику.
До прикладу, в різні роки наші магістранти захистили роботи ономастичного спрямування із таких тем:
- Функціонування ергонімів у польсько-українському мовному просторі – Кільбіцька Лілія (ФПРм-19)
- Найменування засобів масової інформації в польському дискурсі – Гонца Ірина (ФПРмз-20);
- Онімний простір польської казки – Копач Ірина (ФПРм-20);
- Структурно-словотвірна і мотиваційна характеристика польських та українських фалеронімів – Храпак Тетяна (ФПРмз-21);
- Онімний простір польських пісень (на матеріалі збірки «Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego» Вацлава Залеського) – Василик Світлана (ФПРмз-21);
- Семантико-синтаксичні особливості польських мелосонімів – Шемчук Антоніна (ФППмз-22);
- Власні назви у романі С. Лема «Соляріс» – Подольська Марина (ФППмз-22).
Результати вищезгаданих та й низки інших досліджень протягом кількох років були презентовані на роботі гуртка «Полоністичні студії», на різноманітних конференціях, у статтях, надрукованих у кафедральному збірнику «Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, методика» та в наукових збірниках інших ЗВО. Здобувачі освіти активно долучаються до різних освітніх заходів, які проводять наукові установи України, що дозволяє почути про нові тенденції в науці, познайомитися з цікавими людьми, обмінятися думками, використати набуті компетентності в подальшій роботі.
Інформація кафедри слов’янської філології