На реалізацію означених умов і спрямоване навчання майбутніх магістрів за освітньою програмою «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська». Однією із рекомендацій для здобувачів освіти було здобуття неформальної освіти, тобто здобуття додаткових ключових компетентностей чи розширення основних, зазначених в освітній програмі спеціальності. Зокрема пропонувалося опрацювати на різноманітних навчальних, освітніх платформах інформацію (як додаткову до матеріалу вивчених дисциплін ОП), яка стала б їм в нагоді під час професійної діяльності. Для цього ж необхідно було охарактеризувати вивчений курс на освітньо-навчальних платформах та отримати сертифікат (за можливості) як елемент підтвердження набутих компетентностей.
Отже, розглянемо на деяких прикладах процес такої діяльності магістрантів-полоністів.
Так, Віта Сковира пройшла навчання на дистанційному курсі «Цифрові інструменти Google для вищої та фахової передвищої освіти» , що проводився Міністерством освіти і науки України разом із Академією цифрового розвитку 4-18.10.2021 р.
«Навчання було насиченим та різноманітним. Тренери знайомили учасників із додатками Google, які будуть корисні під час дистанційного навчання. А це: Google Клас, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Форми, Google Презентації, Google Таблиці, Google Сайти, Google Jamboard. Також учасникам курсу було запропоновано роботу із ресурсами Google Академія, Google Групи, Google Сповіщення, які будуть корисні не тільки під час дистанційного навчання, а й під час звичайного навчального процесу. Приємною несподіванкою виявилася демонстрація роботи в додатках Google із різних пристроїв – з комп’ютера і телефону. Це досить зручно й актуально, бо дозволить викладачеві не бути залежним тільки від комп’ютера, а й проводити заняття, перевіряти завдання чи оцінювати роботи учнів на будь-якому пристрої. Велика відмінність курсу Академії цифрового розвитку від інших дистанційних курсів саме в ефективному зворотньому зв’язку. Всі учасники були «розселені» по віртуальних кімнатах у додатку Google Клас. До кожної віртуальної кімнати був прикріплений ментор, який перевіряв виконані учасниками завдання і відповідав на поставлені питання. Також через день проводились онлайн-сесії, де кожен учасник міг особисто поставити питання ментору. Навчальний курс завершився підсумковим тестом і видачею сертифікатів тим, хто правильно виконав 80% завдань. Курс був неймовірно цікавим, пізнавальним, але одночасно й складним. Кожен учасник поглибив свої знання й уміння у роботі із додатками Google. Тренери озброїли учасників знаннями про сучасні цифрові технології доступно, цікаво і професійно. Учасники курсу кожного дня професійно зростали для того, щоб якісно і цікаво навчати дітей, незалежно від обставин (зокрема, епідеміологічної ситуації)» (Віта Сковира, магістрантка 1 курсу).
Марія Микулич пройшла навчання «Школа для всіх» у рамках проєкту «Навчаємось разом» в онлайн-студії платформи «EdEra».
«Цей онлайн-курс про організацію інклюзивного освітнього середовища, який навчив мене: які інструменти, методи та підходи потрібні для успішного навчання в багатоманітних класах; будувати взаємодію з колегами та батьками; планувати урок в умовах інклюзивного навчання, щоб всі учні досягали навчальних результатів. У курсі є багато практичних порад і вправ, пов’язаних із налагодженням співпраці між учителем і його асистентом, роботи в малих групах, кооперативного навчання. Крім практичних рекомендацій у курсі докладно описано досвід інклюзивного навчання у Фінляндії та наводяться практичні кейси з розвитку дітей. Окрім того, курс містить приклади диференціації – змісту, способів демонстрації результатів. У курсі є відеоролики з практичними порадами, додатки з прикладами, практичні завдання й підсумковий іспит. Також відкрито форум для підтримки комунікації з учасниками. Я мала можливість пройти навчання за 9 модулями: концепція інклюзивної освіти; інклюзія і права дитини в Україні; інклюзивне освітнє середовище; інструменти / методи для створення інклюзивного освітнього середовища (кооперативне навчання, спільне учителювання (вчитель – асистент); ефективне управління класом (дисципліна в класі, підтримка учнів); стратегії та методи для підтримки учнів; навички підтримки психічного здоров’я; диференційовані підходи до навчання; шкільна культура в підтримці учнів. Після успішного завершення навчання я отримала сертифікат на 30 академічних годин» (Марія Микулич, магістрантка 1 курсу) .
Марія Микулич та Артем Сафронов пройшли навчання на платформі «Prometheus» за програмою «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» .
«Мета цього онлайн-курсу – дати розуміння, як можна розвивати культуру академічної доброчесності. Курс надає можливість подивитися на дисципліни крізь призму академічної доброчесності та пропонує теоретичні основи й практичні інструменти, які допомагають посилити культуру академічної доброчесності. На цьому курсі ми дізналася про теоретичні аспекти академічної доброчесності та про фактори, що безпосередньо впливають на культуру академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Навчилися застосовувати теоретичні знання на практиці у викладанні та науковому керівництві. Після успішного завершення навчання ми отримали сертифікат на 60 академічних годин. Для цього результату ми опрацювали 6 модулів: 1. Концепція академічної доброчесності у вищій освіті (Вступ до питання академічної доброчесності. Документи, які регулюють доброчесність в Україні та що належить до порушення академічної доброчесності, а що не належить). 2. Методика викладання: сприяння академічній доброчесності (Як методика викладання може посилити культуру академічної доброчесності на ваших заняттях. Способи ефективного управління часом та своїм навантаженням та навантаженням студентів). 3. Дизайн освітніх програм та курсів з фокусом на академічну доброчесність (Як дизайн освітньої програми може створювати ненавмисні ризики порушення академічної доброчесності та пропонує шляхи, як ці ризики мінімізувати). 4. Основи академічного письма та доброчесності (Академічне письмо, як цьому навчати, які є міфи щодо перевірки письмових робіт та розгляд кейсів). 5. Дизайн системи оцінювання для підвищення академічної доброчесності (Створення прозорої системи оцінювання та розроблення чітких і прозорих критеріїв до завдання свого курсу). 6. Наукове керівництво та розвиток культури академічної доброчесності (Відповідальне наукове керівництво та інструменти планування наукового дослідження, що відповідає вимогам академічної доброчесності). Підсумовуючи сказане, тема академічної доброчесності є однією з найбільш актуальних. Освітяни та здобувачі будь-якої освіти повинні добре бачити та розуміти межі академічної доброчесності» (Марія Микулич, Артем Сафронов, магістранти 1 курсу) .
Мар’яна Коць – активна відвідувачка різноманітних освітніх, навчальних платформ із метою здобуття додаткових професійних знань та розширення практичних можливостей. За період навчання їй вдалося отримати понад 10 сертифікатів про підтвердження набуття нових компетентностей, що, звісно ж, сприятимуть її професійному розвитку.
«09.09.2021 року взяла участь у навчанні за програмою «Допомога методична для вчителів польської мови і другої іноземної мови» на платформі «Portal polskiikropka.pl», за підсумками якого отримала сертифікат.
11.10.2021 р. взяла участь у вебінарі «Робота з незмотивованим учнем – система мотивації», реалізований ORPEG – Центром навчання online, на якому ознайомилася з методикою і технікою впровадження вправ і ігор для мотивації до навчання дітей на уроках.
18.01.2021 р. взяла участь у вебінарі «Бути або не бути, ось запитання?», під час якого шукали відповіді на запитання «не» організатори і учасники вебінару, долали труднощі дієслова «być».
03.02.21р. взяла участь у презентації підручника «Polski krok po kroku» (підручник для вчителя 2). На заході була представлена команда викладачів, які репрезентували новинки та ідеї, як з підручником правильно працювати, а також була можливість на розмову з авторами підручника.
22.02.2021 р. взяла участь у навчанні за темою «Послідовне, ефективне, інноваційне навчання дітей», де ознайомилися з програмою навчання SEN. Документ про навчання був виданий у рамках навчань методичних Globalnego Ośrodka Dydaktycznego.
23.02.2022 р. взяла участь у вебінарі «Години медіаграмотності: навчитися». Хто хоче отримати більш конкретні відповіді на запитання, що таке «інформативна бульбашка», медіаосвіта, медіаграмотність, може пройти курс, скласти іспит й отримати сертифікат, що я й зробила. Програма цього курсу зміцнює та розширює доступ до якісної інформації.
07.04.2022 р. взяла участь у навчальному вебінарі від ORPEG – «Польська мова – друга мова, як реалізувати налаштування контакту з дітьми двомовними? Практичні вказівки».
12.04.2022 р. взяла участь у вебінарі під назвою «Безкоштовні інструменти й ідеї активізації дітей за кордоном – від ігор до теорій, інноваційні методи навчання іноземної мови».
19.04.2022 р. Glosa szkoda Języka Polskiego організувала навчання онлайн для вчителів польської мови, у якому взяла участь й отримала диплом. У програмі було презентовано нові функціональні платформи e-polish.eu: інтерактивні тести; підготовка і проведення лекції у віртуальній залі; пошук інтерактивних вправ.
27.04.2022 р. взяла участь у навчанні для вчителів польської мови, де отримала диплом за темою «Інтерактивні ігри в віртуальному класі- практичні приклади». До програми навчання входило: створення ігор, кола фортуни, пам’яті карток, пазлів і карт діалогів, і застосування їх на уроках польської мови онлайн.
28.04.2022 р. взяла участь у вебінарі «Як навчати дітей читання. Як навчати мови і читання двомовних дітей». Завдяки таким вебінаром і навчанням учителі польської мови та усі здобувачі освіти мають можливість додатково навчатися і вдосконалювати свої вміння та навички, які отримали від навчання, та впроваджувати їх у педагогічну діяльність» (Мар’яна Коць, магістрантка 1 курсу) .
Марина Глуцька пройшла навчання за темою «Оцінювання без знецінювання» в студії онлайн-освіти «EdEra» у рамках проекту «Навчаємось разом».
«Отримала сертифікат про навчання за програмою підвищення кваліфікації, обсягом 30 годин, набувши загальних та фахових компетентностей щодо організації інклюзивного освітнього середовища, а також розвинула здатності до формувального оцінювання, підсумкового оцінювання, роботи в умовах учнівського багатоманіття, підтримки ефективної поведінки в класі та психічного здоров’я учнів. Участь у подібних вебінарах брала й раніше (під час навчання й за бакалаврською програмою у ХНУ), тому прекрасно розумію очевидну їх користь для мене як майбутнього фахівця» (Марина Глуцька, магістрантка 1 курсу) .
Тетяна Петровська знайшла для себе теж варіанти підвищення кваліфікації, взявши участь у вебінарах.
«23-25 червня 2022 р. підвищила кваліфікацію (обсягом 0,7 кредиту ЄКТС) за темою «Проєктування розвитку та психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості: в умовах воєнного стану».
26-27 червня 2022 р. пройшла навчання (обсягом 0,5 кредиту ЄКТС) за темою «Використання інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі сучасного закладу освіти».
29 червня 2022 р. отримала сертифікат про успішну участь в онлайн-тренінгу «Можливості YOUTUBE для освіти», удосконаливши професійну компетентність із цифрового компоненту». Участь у таких конференціях, семінарах, вебінарах значно розширила мої знання та підвищила рівень практичних умінь і навичок. Звісно ж, це допоможе мені у власному професійному розвитку та становленні як майбутнього фахівця» (Тетяна Петровська, магістрантка 1 курсу) .
Здобувачі освіти дійшли висновку, що професійна компетентність відображає спроможність майбутніх філологів ефективно здійснювати освітню діяльність, творчо реалізувати набутий теоретичний і практичний досвід, залучати дійові технології навчання, що свідчить про їхню здатність до неперервного професійного й особистісного самовдосконалення. Для філолога сформована компетентність визначає зміст його діяльності. А складники змісту професійної компетентності пов’язані з формуванням творчих якостей, умінням самостійно діяти в ситуаціях практичної діяльності, самореалізацією та самовдосконаленням особистості упродовж життя.
Такий досвід роботи для майбутніх магістрів мав неабияке значення, адже кожен, хто закінчив навчання за вибраним курсом, набув нових (додаткових) компетентностей, які стануть у нагоді під час професійної діяльності (перекладацької чи викладацької).
Тож означена форма підвищення кваліфікації майбутніх філологів є доступною, актуальною і перспективною, а тому сподіваємося на подальшу самомотивацію здобувачів освіти до набуття професійних компетентностей та розширення майбутніх кваліфікаційних можливостей упродовж життя.
Неля Подлевська, завідувач кафедри слов’янської філології