Зустріч магістрантів-полоністів зі стейкхолдерами

 28 квітня 2022 року відбулася зустріч магістрантів спеціальності «Філологія. Слов’янські мови і літератури (переклад включно), перша – польська» зі стейкхолдерами – директором Новоушицького Будинку дитячої творчості. Надією Миколаївною Моспан та старшим науковим співробітником Хмельницького обласного літературного музею Яною Валеріївною Янчишиною, які розповіли здобувачам вищої освіти про можливості професійної самореалізації після набуття фаху.

Особливий акцент гості зробили на науковій діяльності, яка є одним зі складників фахової підготовки на другому, магістерському, рівні освіти, де студенти при вивченні дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» оволодівають такими компетентностями, як здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; здатність проведення досліджень на належному рівні; здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань; здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.

Н. М. Моспан ознайомила присутніх з основними завданнями та напрямами роботи Будинку творчості, де учні завдяки участі в гуртках, наукових заходах, квестах, конкурсах і змаганнях набувають нових умінь, знань, навичок, які допомагають їм виявити й розвинути певні задатки, таланти, визначитися із професією тощо.

Особливо ґрунтовно Н. М. Моспан зупинилася на роботі Малої академії наук, ознайомивши присутніх з етапами проведення конкурсу, основними вимогами до робіт, критеріями їх оцінювання. Зокрема, наголосила на нововведеннях сучасних захистів, де обов’язковими стали мотиваційний лист, декларація академічної доброчесності, постерний захист та підсумкова наукова конференція.

На завершення учасники зустрічі ставили питання, зокрема стосовно можливості написання учнями наукових робіт із польської мови і літератури, відкриття мовних гуртків тощо.

Виступ Я. В. Янчишиної стосувався можливостей реалізації наукового потенціалу, працюючи в культурній сфері, зокрема в музеї, який, за словами стейкхолдера, – «це не лише екскурсії, це колиска культурного надбання України, це певною мірою науковий осередок, спрямований на охорону спадщини, бо щоб предмет у музеї став експонатом, треба оформити науково-уніфікований паспорт, дати відповідь на 44 питання, чим і займається науковий співробітник музею». Таким чином, у музеї можна займатися науково-освітньою, науково-фондовою та науково-композиційною роботою.

Науково-композиційна робота – це вид роботи, спрямований на зміну й оновлення експозиційних комплексів відповідно до нових тенденцій або на формування тимчасових виставок.

Науково-просвітницька робота – конференції, семінари, акції, літературно-мистецькі вечори, квеси, екскурсії (оглядові і тематичні) тощо.

Проте, щоб підготуватися до таких форм роботи, у закладах вищої освіти, на думку Я. В. Янчишиної, варто було б вводити відповідні спецкурси, які могли б проводити наукові співробітники Хмельницького обласного літературного музею.

Щиро вдячні стейкхолдерам за корисну інформацію, слушні поради, спрямовані на покращення навчального процесу та підвищення фахового рівня студентів-полоністів.

Доцент кафедри Наталія Торчинська